Учителька математики Іршавського ліцею на Закарпатті Алла Смоліна здійснила прорив у класичній геометрії, представивши метод трисекції довільного кута, пише Успіх in UA.
Цей результат викликав справжній фурор у науковому світі та наочно продемонстрував, що навіть добре відомі “неможливі” завдання можна переглянути під новим кутом зору, повідомляє ysc.kiev.ua.
Поділ кута на три рівні частини з використанням лише циркуля і лінійки вважався нерозв’язним ще з часів античних математиків. Нова техніка Смоліної не порушує класичних доказів неможливості, побудованих на теорії Галуа, але впроваджує оригінальні допоміжні побудови. Відтак відкривається шлях до нетрадиційних підходів у геометричних побудовах і потенційно до нових алгоритмів у прикладній математиці.
Пошуки рішення почалися понад дві тисячі років тому: Гіппій Елідський, Дінострат і Папп Олександрійський випробовували ґрунтовні методи, але їхні зусилля залишалися безуспішними. У 1837 році Рене Декарт та П’єр Венцель засумнівалися в можливості трисекції без додаткових інструментів. Пізніше математики XIX століття, спираючись на алгебру та розробки Еваріста Галуа, довели, що традиційні засоби не дають бажаного результату.
Метод Алли Смоліної ґрунтується на введенні нестандартної серії побудов і точкових відображень, які дозволяють обійти класичні обмеження. Ця концепція не суперечить теоретичним висновкам щодо неможливості трисекції, але демонструє, як за допомогою інтеграції додаткових елементів і ретельного аналізу можна досягти бажаного поділу кута.
Читайте також: Вчені з’ясували, як математика впливає на мозок людини
Нині Алла Смоліна продовжує наукову кар’єру в Ужгородському національному університеті, де здобуває ступінь доктора філософії на кафедрі математичного аналізу та теорії ймовірності. Вона невпинно розвиває свій метод і вже планує публікацію серії наукових статей. Отримане рішення може надихнути нові дослідження в геометрії та суміжних дисциплінах, а також сприяти створенню інноваційних освітніх матеріалів.
Відкриття Алли Смоліної свідчить: навіть давні “нерозв’язні” проблеми інколи чекають свого несподіваного рішення. Її робота стане яскравим прикладом того, як наполегливість і творчий підхід здатні революціонізувати класичні уявлення про математику.
Залишити відповідь