Уже у п’ятницю, 15 вересня, у Київській опері стартує новий театральний сезон. Розпочати його вирішили із прем’єри унікального мюзиклу “Піноккія”. Журналістам Успіх in UA вдалося поспілкуватися із виконавицею головної ролі у виставі, акторкою та співачкою Наталією Чепченко.
Вітаю! Наталіє, розкажіть, як відбувалося Ваше затвердження на головну роль у “Піноккії”?
Добридень! Про плани авторів Дмитра Тодорюка і Віталія Пальчикова я знала ще на початку року. А коли Борис Севастьянов написав музику, у театрі нам дали матеріал і запропонували пройти проби на роль. І понеслось!
Чи важко було вжитися у цю роль? Яка вона – Ваша героїня?
Вжитися в роль було нескладно, оскільки історія нашої героїні не поодинока, тому знаходиш і себе у певних рисах. У моєї Піноккії відсутній страх перед вибором, перед діями, інколи аж занадто. Свого роду, складне дитя, якому доведеться виховати себе самій. Інші герої мюзиклу провокуватимуть її на нові емоції та рішення. Кожен герой стане, свого роду, вчителем. І Піноккія здолає шлях від байдужої до усіх ляльки до людини з сильним почуттям емпатії.
Чому має навчити Ваша героїня глядача?
Завжди пам’ятати, що кожна людина унікальна і прекрасна. Що помилятися можна, а іноді, навіть, варто. І що кожен здатен дарувати тепло ближньому.
Чи були якісь труднощі під час підготовки мюзиклу?
Труднощів не було. Команда дуже професійна, кожен доклав багато зусиль для результату. Впевнена, глядачі це помітять і будуть задоволені.
Як вважаєте, чи вдасться “Піноккії” завоювати всенародну любов?
Сподіваюсь. Це знайома всім історія, яку Карло Коллоді написав 140 років тому, і яку полюбили багато поколінь. Сьогодні тема переосмислена, події висвітлюються поглядом дівчинки. Наша героїня доводить своїм прикладом, як важливо бути людиною, навіть у нелюдських умовах. Саме бути, а не здаватися такою.
Читайте також: “Глобальні теми та яскраві костюми”: режисер Київської опери Віталій Пальчиков про новий мюзикл “Піноккія”
Давайте поговоримо трішки про Ваш творчий шлях. Розкажіть про свою освіту.
Я пройшла шлях від музичної школи № 2 у Білій Церкві, музичного училища ім. Р. М. Глієра до асистентури у Київській консерваторії.
Як почали співрацювати з Київською оперою?
Пройшла конкурс, вивчила заданий матеріал і через два місяці заспівала свою прем‘єру в опері «Ромео і Джульєтта».
Чим ще Вам доводилося займатися на своєму творчому шляху?
Співала у гурті. Потім майже шість років працювала в музичних проєктах з симфонічною програмою та рок-хітами. Була солісткою в рок-опері. Співпрацюю з незалежними театрами. Мені цікава музика сама по собі як явище, тому, чим більше різноманіття напрямків і стилів, тим цікавіший шлях. Ось зараз працюю над мюзиклом.
Чи маєте нагороди за свою роботу?
Так. У минулому місяці дали премію на роботі. Дрібниця, а приємно.
Що є найважчим у Вашій професії? Чи важко сьогодні працювати у цій сфері?
У ці темні часи я зрозуміла, що робота стала для мене певною формою ескапізму від реальності. Виходячи на сцену, артист проживає інше маленьке життя — свого персонажа. Я думаю, що глядач теж шукає способи відволіктися хоч на мить та відкрити для себе щось нове. А найважче… це втриматись від нашої красномовної, милозвучної української лайки, коли виставу нахабно перериває повітряна тривога.
Із якими видатними людьми Вам доводилося попрацювати?
Мала чудову співпрацю із сучасними українськими композиторами Романом Григорівим та Іллею Разумейко та їхньою лабораторією сучасної опери Opera Aperta в рамках прем’єри Genesis. Opera of memory в музеї Ханенків. До речі, за шість днів до влучання російської ракети в центр міста, через яку музей частково постраждав.
До війни працювала з гуртом «Антитіла» на їхніх концертах у Палаці Спорту. Також мала тривалу співпрацю з піаністом Євгеном Хмарою, Арсеном Мірзояном та Юрком Юрченко (гурт «Юркеш»).
Які творчі плани маєте?
Реалізовувати свої скромні можливості в культурному тилу нашої держави.
Наталіє, дуже дякуємо за інтерв’ю. Успіх Вам у всьому. Впевнені, що новий мюзикл “Піноккія” неодмінно прийдеться до душі глядачам!
Залишити відповідь