89-річна мешканка села Шевченкове на Сумщині Валентина Худан вже майже 50 років займається вишиванням килимів, пише Успіх in UA.
За словами жінки, рукоділлям вона займалася із самого дитинства. Так вона заробляла на хліб для великої родини.
“Ні за що було мені ниток купити, ні за що матеріалу. Принесуть мені усе. Я пошию їм, а вони вже тоді оце скільки ниточок я зшию, ото мені заплатять”, – розповідає Валентина Худан.
Над створенням килимів вона почала працювати у 45 років. Відтоді майстриня не повертається до інших видів рукоділля.
“Не хочу вже ні вгладь, ні в хрещики. Дочка теж шиє, у хрещики шиє. Ну в нас усі. Навіть синок покойняга килими шив. А то такий стіл у хаті був, то наб’ю оце трішки, і він прибіжить із роботи, і собі сідає витинати”, – говорить майстриня.
Кожну вільну хвилину жінка присвячувала улюбленій справі.
“Пенсію носять, а зараз же тільки жити. А нитки оно які дорогі, а матеріали, а все ж. Гроші принесуть, дочка купляє. Так чого ж мені не шить, так чого ж мені отаку красу не робить. Я любуюся. Любуюся і Господа Бога прошу: “Дай мені ще силочки. А так хочеться”, – зазначає Валентина.
Щоби створити килим, пані Валентині потрібен ескіз, тканина та нитки. Витинає вона саморобним інструментом. У руках тримає основу від кулькової ручки, де замість пасти – швейна голка. А в ній – нитка, повідомляє suspilne.media.
Читайте також: 86-річна майстриня із Київщини працює у понад 180 техніках вишивання XVIII століття
Сюжети для своїх килимів жінка бере зі знайомих українцям казок. Для ескізів майстриня також використовує роботи знайомого художника.
“У мене ще ж є художник із Шостки – Осьмач Віктор Григорович. По його картинам є вишиті килими. Вони дружать із моєю дочкою. І ще ж так приїжджає провірить, а ну що тут. І каже, шо отак не те, то не так, то не так”, – зауважує Валентина.
У будинку пані Валентини все у її килимах – від підлоги до стелі. Скільки виткала, жінка згадати не може. Роботи вона не продає, а лише дарує друзям та рідним.
Залишити відповідь