Доктор історичних наук, професорка Ольга Ковалевська повІдомила, що до наших часів збереглося лише кілька зображень гетьмана Івана Мазепи, які можна вважати більш-менш достовірними, пише Успіх in UA.
Саме тому, його зовнішність оповита легендами. За словами дослідниці, за життя Мазепу неодноразово зображали художники, які бачили його на власні очі. Однак після того, як Петро I оголосив гетьмана “зрадником” і наказав знищити всі згадки про нього, навіть портрети. Це було спробою стерти сам образ Мазепи з пам’яті людей, повідомляє 24tv.ua.
Попри це, деякі зображення все ж збереглися. Сьогодні, за словами Ковалевської, відомо про п’ять портретів Мазепи, які можна вважати автентичними, хоча й з різним ступенем достовірності.
З цих п’яти можемо два відкинути, оскільки вони викликають найбільше запитань. Отже, – лишаємо три. І оці три представляють Мазепу в різному віці,
– зазначила дослідниця.
Перший із них представляє молодого Мазепу, щоправда, з орденами, які він отримав уже в пізніші роки. Другий передає його образ у період розквіту – після обрання гетьманом.
Третій, гравірований, демонструє Мазепу за кілька років до смерті. Саме цей портрет має особливу історичну цінність, адже він двічі публікувався за кордоном ще за життя гетьмана і ще раз уже після його смерті.
Як пише “Локальна історія”, у 1700 році спалахнула війна між Шведським королівством і Московією з її союзниками. Від початку конфлікту українські козаки виступали на боці Петра I. Однак, коли цар не виконав обіцянок щодо захисту територій Гетьманщини, Іван Мазепа вирішив змінити політичного покровителя.
Восени 1708 року він перейшов на бік шведського короля Карла XII. У відповідь на це командувач Олександр Меншиков знищив гетьманську столицю Батурин разом з усіма її жителями.
5 листопада 1708 року, за наказом Петра I, на центральній площі Глухова відбулося символічне позбавлення Мазепи булави. На нашвидкуруч зведену шибеницю винесли опудало гетьмана з перекинутою через плече стрічкою Ордену Андрія Первозванного – найвищої нагороди Московії, якою його свого часу відзначив Петро.
Читайте також: У Дніпрі знайшли залишки фортеці, збудованої за часів Івана Мазепи
Меншиков і дипломат Гаврило Головкін розірвали документ, що підтверджував це звання. Потім зачитали довгий текст, де перелічували царські “благодіяння” щодо Мазепи і наголошували на його зраді та “невдячності”. Після цього орденську стрічку зняли, а опудало повісили.
Через тиждень у Глухові та Москві проголосили анатему Мазепі. Вважають, що сценарій цього дійства розробляв префект Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович за активної співучасти Петра I.
Залишити відповідь