Срібники Володимира Великого та Святополка Володимировича, відомого як Окаянний, належать до найцінніших археологічних знахідок на території України. Перші срібники, так само як і златники, були карбовані київським князем Володимиром Святославичем близько 990 року — саме в часи запровадження християнства на Русі та його одруження з візантійською принцесою Анною. Це стало символом нової доби та прагнення Київської держави до міжнародного визнання.
Про це йдеться на сторінці Historstore у Facebook.
Техніка та походження срібників
Майстри виготовляли срібники за зразком візантійського міліарісія, проте вони мали власні особливості. На відміну від міліарісія, київські монети карбувалися на литих кружках, що робило їх оригінальними за технікою. Для виробництва використовувалося срібло арабських монет — дирхемів, які на той час активно надходили на Русь через торговельні шляхи. Водночас скорочення обсягів імпорту арабських дирхемів стало однією з причин карбування власної монети.
Політичне та культурне значення
Карбування срібників мало подвійне значення. З одного боку, воно вирішувало проблему нестачі срібних монет у внутрішньому обігу. З іншого — було важливим політичним кроком, спрямованим на зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі. Власна монета підкреслювала незалежність держави та її рівність серед інших великих держав того часу. Срібники Володимира та Святополка стали не лише платіжним засобом, а й символом нової епохи, що поєднала християнську традицію з політичними амбіціями князів.
Читайте також: У Греції знайшли 2400-річний череп дівчини у вінку
Тож срібники Київської Русі — це унікальні артефакти, які відображають економічні, культурні та політичні процеси кінця X — початку XI століття. Їхня поява стала важливим кроком у становленні державності та міжнародного авторитету Русі.
Залишити відповідь