Українські науковці показали 2300-річного скіфського вепра, знайденого на Дніпропетровщині

Золота фігурка вепра, датована 350–300 рр. до н. е., знайдена у кургані Хомина Могила поблизу сучасного Покрова на Дніпропетровщині, є одним із найяскравіших прикладів ювелірного мистецтва скіфів. Цей артефакт, що ймовірно слугував ручкою до чаші, поєднує утилітарну функцію з глибокою символікою, відображаючи світогляд та культурні традиції кочових племен. Виготовлений із золота зі срібними вставками, він демонструє високий рівень майстерності давніх ремісників, які вміли працювати з дорогоцінними металами, створюючи не лише прикраси, а й предмети ритуального значення.

Археологічні дослідження Хоминої Могили, проведені у 1970 році експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського, відкрили світові багатий поховальний комплекс. У насипі висотою понад три метри було знайдено три поховання: воїна, жінки та юнака. Хоча поховання воїна було пограбоване ще в давнину, саме там збереглася фігурка вепра, яка стала ключовим свідченням високого статусу похованого та його належності до еліти скіфського суспільства.

Зображення фігурки показали на офіційній сторінці Національного музею історії України у Facebook.

Символіка вепра у скіфській культурі

Вепр у світогляді скіфів мав особливе значення. Це тварина, що уособлювала силу, агресію, воїнську доблесть і здатність до боротьби. Зображення вепра могло слугувати своєрідним оберегом, символом захисту та перемоги. Використання його образу у поховальному інвентарі підкреслювало статус воїна, його зв’язок із військовою доблестю та сакральними уявленнями про потойбічний світ.

Фігурка з Хоминої Могили вирізняється деталізацією: майстер виділив ікла срібними вставками, а щетину позначив насічками, що створює реалістичний образ тварини. Така увага до деталей свідчить про прагнення не лише передати зовнішність вепра, а й підкреслити його характерні риси, які мали символічне значення для скіфів. Артефакт міг використовуватися під час ритуальних трапез або ж бути частиною сакрального посуду, що супроводжував воїна у потойбічному житті.

Значення артефакта для історії та сучасності

Золота фігурка вепра з Хоминої Могили є унікальним свідченням розвитку ювелірного мистецтва скіфів та їхнього світогляду. Вона демонструє, що навіть утилітарні предмети могли набувати сакрального значення, перетворюючись на символи сили та влади. Артефакт зберігається у фондах Національного музею історії України, де його представляють як один із найцінніших експонатів, що ілюструє культурну спадщину нашої землі.

Читайте також: Українські науковці показали 2400-річну скіфську золоту овечку, знайдену на Запоріжжі

У порівнянні з іншими знахідками, такими як знаменитий золотий гребінь із Солохи чи пектораль із Товстої Могили, фігурка вепра має власну унікальність. Вона не є прикрасою чи символом влади у традиційному сенсі, а поєднує практичну функцію з глибоким культурним змістом. Саме ця особливість робить її винятковою серед інших артефактів скіфської доби.

Для сучасних дослідників і широкої аудиторії цей артефакт є не лише цінним історичним джерелом, а й важливим елементом культурної ідентичності. Він нагадує про багатство та складність давніх традицій, про майстерність ремісників, які створювали речі, що пережили століття. Фігурка вепра з Хоминої Могили — це не просто археологічна знахідка, а жива історія, яка продовжує надихати та відкривати нові сторінки минулого.

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *