До Дня Києва Національний музей історії України підготував міні-виставку про один з унікальних київських давньоруських скарбів, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на офіційній сторінці музею у Facebook.
7 червня 1896 року (за старим стилем) мешканець села Мишоловка (нині – частина Голосіївського району міста Києва), селянин Єфрем Терновий викопав скарб, захований у керамічній посудині. Знахідки було передано до археологічного музею при Університеті Святого Володимира, а зараз вони зберігаються в згаданому музеї.
Скарб складається з 11 платіжних гривень та 21 накладки від поясів. За описами, посудина, в якій заховали скарб та яка не збереглася, була виготовлена із червоної глини й мала відбите горло та ручки. Найімовірніше, це була візантійська амфора.
Цей скарб має унікальні особливості, якщо порівняти з іншими давньоруськими скарбами. До його складу входять так звані «чернігівські» гривні, які вважаються рідкісним платіжним типом. Такі гривні трапляються в скарбах нечасто та завжди окремо від платіжних гривень інших типів – Великі Луки (1854), Горбове (1878), Мамекіне (1885), Чубарове (1907), Чернігів (1999). Також у скарбах із чернігівськими гривнями ніколи не буває ювелірних прикрас.
Поясну гарнітуру було виготовлено в Ірані або Середній Азії. На накладках зображено людські фігури з німбами, лева, сфінксів, птаха, квітку. На двох накладках нанесено написи арабською мовою, виконані куфічним почерком: «благополуччя», «влада», «успіх».
Час, коли було заховано цей скарб, можна визначити в межах кінця ХІ – початку ХІІ ст.
Місцевість, яка донині зберігає назву Мишоловка, розташована проміж Багриновою горою, Голосіївським лісом і Китаєвом, тобто – Китаївським археологічним комплексом.
Читайте також: Українські науковці показали унікальні скарби епохи гетьмана Івана Мазепи
Китаївський археологічний комплекс складається з добре укріпленого городища, неукріпленого поселення (посаду), окремого поселення в урочищі Виноградний і двох курганних могильників. У найвищій центральній частині городища містився окремо укріплений дитинець розміром близько 80 × 40 м, який простягався над долиною Китаївського струмка на 40 м.
Вважається, що Китаївське городище – це відомий в історичних джерелах літописний Пересічин. Загальна площа пам’ятки – 75 га., а датується вона в межах Х–ХІІ ст. Нині Китаїв – це єдине незабудоване давньоруське місто в Середньому Подніпров’ї, яке повністю зберегло свою планувальну структуру.
Залишити відповідь