Представники Національного музею історії України показали срібний потир, літургійний кубок для обряду причастя, пише Успіх in UA.
Зокрема, його фото розмістили на офіційній сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
На чаші потиру, позолоченій всередині, – срібна ажурна сорочка, візерунки на якій виконані пласким карбованим рельєфом. Це типові барокові узори зі звивистих пагонів аканту з листям та квітами, які можна часто зустріти на предметах українського золотарства.
Більш високий карбований рельєф можна побачити на нижньому ярусі піддону, де присутні в’язки плодів з квітами та листям, і розлога рослинна композиція, в центрі якої – квітка, а обабіч – закручені пагони аканта з листям, що розтікаються врізнобіч.
Клейма на потир відсутні, тому встановити, хто виготовив його неможливо. А от дата визначається завдяки дарчому напису, зробленому по краю піддону ізнизу: “1771 ГОДУ МЪСЯЦА СЕНТЄМВРІЯ А (1) ЧИСЛА СОωРУЖИСЯ СЄЙ СОСУДЪ ДО ХРАМУ СВЯТЪЯ ТРОИЦИ МИСТЄЧКА ГОРОДНЪ”.

Цей напис свідчить про те, що потир був подарований у 1771 р. храму Святої Трійці містечка Городня на півночі Чернігівщини, де знаходився до часу вилучення церковних цінностей, яке відбувалося за радянських часів на початку 1920-х років.
Читайте також: У Києві відбулося відкриття Гарнізонного храму
Храм Святої Трійці існував у Городні з козацьких часів. Його кілька разів перебудовували, а остання перебудова відбулася 1874 року. Тоді за проектом інженера-архітектора, місцевого уродженця Дмитра Савицького (1829-1899) та на кошти парафіян і, найперше, купця 1-ї гільдії Павла Писарєва споруджено мурований собор, який став справжньою окрасою міста. На жаль, храм не вцілів – його зруйновано у 1936 році. Пам’ять про нього зберіглася тільки на старих фото.
“Особливість зібрання виробів українського золотарства 16-19 століть у нашому музеї полягає у тому, що вони представлені предметами церковного ужитку. До нашого часу майже не дійшли прикраси та світський посуд, бо все то переважно загинуло у горнилі воєн та революцій. Проте церковні предмети розповідають не лише про майстерність давніх золотарів та особливості церковних обрядів. В них зберігається часточка минулого, пов’язаного з самими різними містами та селами України”, – зауважують фахівці.
Залишити відповідь