Українські науковці показали скарб ХІІ-ХІІІ століть, який належав боярській родині

Українські науковці показали скарб ХІІ-ХІІІ століть, який належав боярській родині


Представники Національного музею історії України показали, як виглядають прикраси зі скарбу княжої доби, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.

Так, у грудні 1914 році до Археологічного відділу Київського науково-промислового і художнього музею від нащадків Івана Ніколовича Терещенка надійшли 16 золотих та срібних предметів княжої доби (12 – першої половини 13 століття).

Іван Ніколович Терещенко (1854-1903) – син відомого українського промисловця та мецената Ніколи Артемійовича Терещенко, старший брат Варвари Ніколовни Ханенко. Разом з братом Олександром Іван заснував «Товариство буряково-цукрових і рафінадних заводів братів Терещенків», яке стало лідером цукрової промисловості підросійської України та стимулювало розвиток суміжних галузей. Іван Ніколович за прикладом свого батька та дядька Федора Артемійовича також колекціонував живопис і прагнув створити у Києві міську картинну галерею (його колекція є частиною зібрання сім’ї Терещенків, що нині складає основу Національного музею «Київська картинна галерея»).

Коштовні предмети є, вірогідно, скарбом, захованим у тривожні дні монгольської навали та знайденим під час риття ґрунту під фундамент будинку № 14 по вулиці Стрілецькій у середмісті Києва (нині в ньому знаходиться посольство Фінляндії). Знахідки, мабуть, потрапили до скупщиків, а від них – до Івана Терещенка.

Всі предмети – прикраси (жіночі, та, можливо, чоловічі), що, вірогідно, належали боярській родині.

Серед них найбільше виділяється пара колтів, найулюбленіших прикрас жіночих головних уборів. Їх приєднували до стрічок рясен, що спускалися від скронь до плечей (в даному випадку рясна складалися з понад 20 невеликих «лоточків», об’єднаних ланцюжками – їх також було знайдено у складі скарбу).

Колти – круглі, з 17-ма «променями» по краю, кожен з яких увінчаний невеликим ковпачком. Краї з обох сторін оформлені низкам псевдо-перлинок. Такі самі низки окантовують з двох сторін внутрішній простір, на якому розташовано чотири невеликі петлі – вірогідно, до них кріпилися низки справжніх перлинок, що були надзвичайно популярними за княжих часів.

В центральній частині колтів – вставні пластинки, прикрашені перегородчастими емалями білого, червоного, синього та зеленого кольорів. З одного боку – концентрична композиція з паростком (символом Світового дерева) в центрі та двома рогоподібними фігурами, декорованими крапками. З іншого боку – чотири сегменти, що складаються з різнокольорових пірамідок і спрямовуються гострими кутами один до одного,

Читайте також: Українські науковці показали трипільський розписний “бінокль”

Як і в інших прикрасах княжої доби в елементах декору приховані християнські символи. Паросток (дерево) говорить про Ісуса Христа, що є центром всесвіту і водночас натякає на Рай, вхід до якого відкрив для всіх віруючих Спаситель. Рогоподібні елементи – символи рогів достатку, духовного і матеріального. Так само поєднання цих двох начал – у 17 «променях»: число 17 є сумою 10 (символ звичайної повноти) і 7 (символ духовної повноти), тому воно вважалося показником досконалості духовного порядку. А сегменти між собою утворюють андріївський хрест, один з найбільш шанованих у княжі часи.

Успіх in UA


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *