Представники Національного музею історії України показали, як виглядає срібний напрестольний хрест із рідкісних витворів українських майстрів середини XVI століття, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Хрест семикінцевий.
На чільній стороні хреста вигравіровано зображення Розп’яття. Над головою Христа у високих кастах розміщено три вставки синього скла. Вище круглого середохрестя на темно-зеленому емалевому тлі – напис з титлами: «ІС ХС» (Ісус Христос). На раменах верхньої перекладини на темно-зеленому емалевому тлі написи з титлами: «ЦРЪ» і «СЛВЫ» (Цар Слави).
На раменах центральної перекладини обіруч від Розп’яття вигравірувано погрудні образи Богородиці та Іоанна Хрестителя.
На раменах нижньої похилої перекладини на тлі емалі, яка майже не збереглася, написи з титлами: «НІ» «КА» (Переможець), між ними – розетка.
Руків’я хреста вкрите гравірованим візерунком, характерним для ренесансу: від прямого стебла с дрібними листочками відходить витке стебельце з паростками, що завершуються дрібними листочками.
На зворотному боці хреста в медальйоні вигравірувано зображення Святої Трійці з написом “ПРЄСВЯТИЯ ТРОИЦЕ”, а на кінцях вміщено різьблені символи євангелістів – янгол (Матвій), орел (Іоанн), тілець (Лука), лев (Марко) у супроводі відповідних скорочених написів.
На звороті є різьблена дата – 1546 р., позначена слов’янськими літерами – АФМS, з лицьового боку внизу гмирка (тавро), поставлена, імовірно, майстром-золотарем.
За словами фахівців, в історії цього стародавнього хреста поєдналася історія різних регіонів України.
Читайте також: Українські науковці показали срібний хрест XVII століття із зображенням Хрещення
Як припускають дослідники, його виготовили у Львові, потужному золотарському центрі першої половини XVI століття. Невідомо кому він належав чи в якому храмі перебував. Але, за легендою, на початку XVIII століття він потрапив до Павла Полуботка (1660-1724), гетьмана Війська Запорізького Лівобережної України у 1722-1724 роках. Як і коли це сталося можна тільки здогадуватися. З того часу хрест знаходився як реліквія у родині нащадків гетьмана, аж поки його правнучка Олександра Олександрівна Коробовська (1765-1809), відома як княгиня Долгорука за другим шлюбом, передала його (разом з кількома іншими предметами) до церкві Різдва Пресвятої Богородиці у с. Михайлівка Лебединського повіту Харківської губернії (нині Сумський район Сумської області). У селі знаходилася родова садиба Полуботка, що передавалася у спадщину по жіночій лінії. В останні роки життя княгиня Олександра опікувалася зведенням нового кам’яного храму на місці старого дерев’яного, з нагоди відкриття якого й передала цінні сімейні реліквії.
У 1920-х рр. хрест був вилучений з церкви і увійшов до колекції Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Г. Шевченка, а з часом став частиною зібрання Національного музею історії України.
Залишити відповідь