До фондів Ковельського історичного музею передали три металеві настільні хрестики, які, за попередніми припущеннями, є християнськими релігійними прикрасами доби Київської Русі та пізнішого середньовіччя, пише Успіх in UA.
Вони належать до категорії масового виробництва для широкого споживача, один з них міг належати заможному християнину. Про це Суспільному розповіла головна зберігачка фондів Мирослава Мороз, повідомляє suspilne.media.
“Такі хрестики носили прості християни як особисті символи віри. Вони є цінними археологічними знахідками, що свідчать про поширення християнства серед населення”, — додала Мирослава Мороз.
Знахідки виявили в радянський період під час оранки городу в одному з сіл на Чернігівщині. Музею їх подарував місцевий мешканець Ігор Пініс.
Хрестик з потовщеними кінцями рамен, які розширюються до країв, характерний для періоду Київської Русі XI–XIII століть. Легка асиметрія та грубша обробка виробу можуть свідчити, що його вилили вручну. Він виконував функцію оберега.
Ще один хрестик — енколпіон. На його зворотному боці є заглиблення у формі хреста, що є резервуаром-релікварієм для мощів чи святині.
“Частинки мощей святих були найпоширенішим вмістом енколпіонів. Також туди вміщали частинки Животворного Хреста Господнього — найдрібніші шматочки дерева, на якому, за переказами, був розп’ятий Ісус Христос, а ще освяченої проскури”, — зазначила головна зберігачка фондів.
Висота цього хрестика сягає приблизно 3 сантиметри. Він масивний, рівнораменний, з чітко окресленими краями та петельками зверху і знизу. Релігійну прикрасу у музеї визначили як типову для XII–XIV ст., із візантійсько-руським впливом. Мав культове і захисне значення.
“Енколпіони з’явилися у Візантії та поширилися на Русі з прийняттям християнства у Х столітті. Вони були символом високого статусу, часто належали князям, вищому духовенству, воєводам. На відміну від звичайних натільних хрестів, які носили під одягом, їх могли носити й поверх одягу”, — зауважила Мирослава Мороз.
Читайте також: У Швеції знайшли унікальні прикраси епохи вікінгів
Хрестик, висотою майже 2 сантиметри, — мініатюрний, з округлими прорізами, у формі трилисника або декоративного хреста. Ймовірно, кажуть у музеї, це пізньосередньовічний зразок з орнаментально-декоративною чи поховальною функцією.
Усі хрестики мають отвори для підвішування, що свідчить про їх натільне використання. Вірогідно, походять із побутового або поховального контексту. Зі слів Мирослави Мороз, стан знахідок задовільний.
Залишити відповідь