Представники Національного музею історії України показали золоті пластини, які належали вельможній скіф’янці, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Так, вбрання вельможної жінки, похованої у Боковій гробниці кургану Товста Могила (дослідження експедиції Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського у 1971 році) було вкрите численними золотими пластинками. Вони прикрашали накидку на головний убір, ними було декоровано верхню частину плаття. Загалом пластинок було 230 дев’яти різних типів. Майже на половині з них зображено грифона або лева, що напали на лань. На 9 пластинках відтворено доволі загадкову сцену.
«Зображення подано в реалістичній манері. Відтворений в профіль птах має опукле тіло і товсту шию з короткодзьобою головою на ній. Розпушений хвіст складається з п’яти пір’їн. Звернуте до глядача крило підняте. Жінка сидить на птахові, відкинувшись назад. Передане кількома пасмами волосся ніби летить за вітром. Права рука опущена за крило птаха; зігнута в лікті ліва піднесена над обличчям, переданим узагальнено. Голова фігури поставлена в профіль, тіло в фас. Досить виразні перса дають підставу вбачати в фігурі жінку (про що свідчить і порівняно довга зачіска). Нижче перс на грудях дрібні рельєфні ребра. Ноги зображені дуже умовно. Права з них звисає донизу з-під крила птаха, ліва відходить так, що важко зрозуміти, сидить фігура на птахові верхи чи боком», – зазначив Борис Мозолевський.
Найвірогідніше, ці пластинки було виготовлено на Боспорі грецькими майстрами, а отже тут відтворено сцену з грецького міфу. За словами фахівців, то, Можливо, сам Зевс, який часто перетворювався на різних тварин або птахів та у такому вигляді зваблював чи переслідував красунь.
Читайте також: Українські науковці показали скіфський перстень, який належав дівчинці 6-7 років
Також постає питання, чи дійсно на птахові сидить жінка, як про те писав Борис Мозолевський. Відтворення ребер у грецькій іконографії властиве для зображень чоловіків. Тож, можливо, це Ганімед, син троянського царя Троса і німфи Каллірої, «найгарніший із смертних». За переказами, Зевс, коли викрадав цього прекрасного юнака, постав у образі орла. Проте невідомо, чи саме орел зображений на пластинках, якщо птах радше схожий на страуса чи дрофу.
Важко визначити науковцям і те, що саме означав цей сюжет для скіфів. Адже пластинки прикрашали вбрання саме скіф’янки.






Залишити відповідь