Представники Національного музею історії України показали унікальні сережки, зроблені орієнтовно у VII-VIII століттях, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Навесні 1949 році мешканка села Пастирське на Черкащині Лісова копала город і знайшла кілька десятків металевих предметів, вкритих окислами, що лежали купкою. Можливо, колись вони знаходилися у торбинці або були завернуті у тканину, залишки якої не збереглися. Улітку поблизу села працювала експедиція Інституту археології АН УРСР, якій і були передано знахідки, які нині зберігаються у фондах музею.
Місце знайдення «скарбу» було невипадковим. Адже сільський город знаходився на території давнього городища, яке від часів Вікентія Хвойки умовно називають Пастирським. Воно було споруджене за скіфських часів, але присутні там і шари раннього середньовіччя (VII-VIII століть), з якими пов’язана й знахідка «скарбу».
Читайте також: Українські науковці показали скіфські золоті прикраси із зображенням супутниць бога вина Діоніса
Серед срібних предметів були й ось ці сережки вигадливої форми. Кругла дужка має місяцеподібне розширення в нижній частині. До дужки приєднана «розетка» з великою півсферою в основі, від якої відходять три спарені загнуті виступи, поєднані з зернинкою. Ці виступи нагадують голови хижих птахів.
Пастирський «скарб» пов’язують з давнім слов’янським населенням, що жило на неспокійному степовому порубіжжі. У ті часи сусідами слов’ян були войовничі хозари.
Залишити відповідь