Представники Національного музею історії України показали фрагменти золотих прикрас, які належали заможній скіф’янці, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Пластини були знайдені під час дослідження скіфського кургану Гайманова Могила IV ст. до н. е. археологи дослідили поблизу села Балки у Запорізькій області в 1969 році. В кургані відкрито чотири гробниці, в яких поховали представників еліти і супровідних осіб. В одному з поховань – багатої скіф’янки – знайдено різноманітні прикраси.
Знайдені золоті пластинки вирізані за контурами зображення жінок у шаленому танку. Їх можна зіставити з образами менад – супутниць бога вина Діоніса. Його культ був поширений в Елладі.
“На честь бога народились містерії – Великі і Малі Діонісії. Під час свят, присвячених Діонісу, менади – жінки одягнені в просторий одяг, інколи доповнений шкурою леопарда йшли галасливою ватагою, тримаючи в руках тірси – жезли зі стебла фенхеля, обвиті виноградом та плющем, увінчані шишкою пінії. Але в Скіфії цього бога вшановували як життєдайну силу, одного з божеств плодючості. Можливо, однією з форм вшанування Діоніса були свята, на яких скіф’янки у експресивному танку, наче поєднувались з богом і віддавали йому пожертви”, – зауважують представники музею.
Майстер вніс деталі, які підкреслюють своєрідність «скіфських менад»: і головні убори двох жінок, і покривала, які розвіваються за спинами, і гілки з бутоном зверху, цапина голова в лівій руці кожної менади.
Читайте також: Українські науковці показали скіфську ритуальну сокирку із зображенням грифона
Ще одна пластинка: зображення менади подане ззаду, фігура повернута вправо. Вздовж спини майже до стегон звисає густе довге волосся. В правій руці жінка тримає факел (чи широкий ніж), а в лівій – цапину ногу.
“Усе це не властиве еллінським міфічним персонажам. Не дивлячись на деяку примітивність виконання (наприклад, змазані обличчя жінок), давній художник зумів створити виразні образи, передавши пластику тіла кожної танцівниці, підкресливши різними засобами їхнє захоплення, екстаз. Адже скіфам, як і багатьом народам, мабуть, були властиві екстатичні ритуали, завдяки яким вшановували богів плодючості. Можливо, обряди здійснювали навесні як моління про урожай, приплід худоби, а також народження дітей, а коли «…пахли по степах нестерпно кочівками осінні кураї» (як писав Мозолевський), справляли свято як подяку за милість богів”, – додають фахівці.
Залишити відповідь