Представники Національного музею історії України показали акротерій із двобічним зображенням богині, пише Успіх in UA.
Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook.
Він датується І ст. до н. е. / І – ІІ ст. н. е. (Пантікапей, північна сторона гори Мітрідат).
Торс – розкопки С. Веребрюсова, 1883 р.; голова й частини рослин – можливо, розкопки А. Бобринського, 1891 р. Вапняк.
Двобічне зображення жіночої напівфігури, яка в нижній частині переходить у два паростка аканфа, що закручуються в спіралі й закінчуються квітками. Жінка тримає паростки в руках. Три листка аканфа правлять їй за спідницю. Голову увінчує своєрідна рослинна «корона», що завершується квіткою. Елементи, які втрачені, створювали довкола фігури плетиво з пагонів, листя та квітів.
Цей міфологічний персонаж, імовірно, втілює богиню родючості, рослинного світу, природи. Її порівнюють із грецькою Афродітою Апатурою, яку вшановували на Боспорі.
“Можливо, у цьому образі була закладена ідея проявлення божества в рослині. Аканф виконує роль головного символу росту та цвітіння. Він продовжує жіночу напівфігуру, поєднуючись із нею в одне живе ціле, що символізує вічне відтворення життєвого циклу”, – говорять фахівці.
Читайте також: Українські науковці працюють над виготовленням стародавнього човна-довбанки
Такі зображення були популярні на Боспорі, у Малій Азії, Фракії, Греції та багатьох частинах Східного Середземноморʼя. Сприйняли його й скіфи. Здебільшого зображення повʼязані з поховальними обрядами.
Акротерій – архітектурний декоративний елемент, що прикрашав фронтон будівлі. У цьому разі це міг бути або храм, або велична намогильна споруда, зокрема героон, присвячений вшануванню героя.
Залишити відповідь