На Черкащині знайшли поховання часів козаччини

На Черкащині знайшли поховання часів козаччини


З десяток старовинних поховань виявили волонтери та місцеві жителі на під час толоки на покинутому козацькому цвинтарі у селі Колодисте на Черкащині, пише Успіх in UA.

Так, краєзнавець Роман Маленков досліджує забуті старовинні кладовища, аби привести їх до ладу та внести до офіційних реєстрів культурної спадщини. Цього разу зібрав волонтерів у селі Колодисте.

45 старовинних козацьких хрестів, найстарший із яких датується кінцем 18 століття, а ще – 150 могильних плит пізнішого періоду. Це все, що лишилося від старовинного козацького цвинтаря, загальною площею понад 13 тисяч квадратних метрів. Це – результат попередньої експедиції Романа Маленкова у село Колодисте, повідомляє suspilne.media.

“Наприклад, на одному хресті написано “1810”. Цей хрест архаїчний, колоритний. Він мені найбільше подобається на цвинтарі в Колодистому. Взагалі, на мою думку, цей цвинтар – один із найбільш колоритних на Черкащині, а, може, й в Україні загалом”, – говорить фахівець.

Роман Маленков живе у Києві, але збирає відомості та відвідує забуті поховання по всій Україні.

“Колись цей цвинтар був заповнений повністю плитами і кам’яними хрестами. Кам’яні хрести зруйнували і забрали у 30-тих роках минулого століття російські окупанти”, – розповів Роман.

Після попередніх оглядин старовинного некрополя Роман зібрав волонтерів на толоку. Охочих привіз із Києва. На підмогу прийшли і місцеві. Киянка Оксана про толоку дізналася через оголошення:

“Побачили оголошення і вирішили приєднатися до такої доброї справи”, – зазначає жінка.

Через соцмережі дізналися про захід і місцеві жительки Лідія та Олена.

“Люди йдуть, то і ми йдемо. Ми прочитали в фейсбуці, вайбері і вирішили виявити таку ініціативу, допомогти”, – зауважують вони.

Загалом на толоку в Колодисте зібралися до пів сотні людей, розповів один з організаторів Андрій Яровий.

“Крім того, що організовуємо толоки, ми робимо цифрові копії хрестів, щоб зафіксувати стан та порахувати їхню кількість, щоб тоді простіше було знайти десь у хащах. А ще — для того, щоб зробити у майбутньому якийсь віртуальний музей, щоб всі змогли побачити цю спадщину”, — пояснив він.

Таких забутих цвинтарів, зазначив Андрій Яровий, понад тисячу по всій Україні. У Колодистому усе порівняно гарно збереглося.

“Це тому, що він якоюсь мірою був законсервований. Лише старі люди, невелика кількість місцевих знали про нього”, – зауважує пан Андрій.

Ці слова підтвердила місцева жителька Олена.

“Ми коли до школи ходили і нас водили на екскурсію, то ми тільки дивилися роки на камінні. А так ми не знаємо”, – каже вона.

Під час толоки у кущах волонтери наново відкрили давно забуті з десяток могильних плит. Навіть старіших, ніж відомі до нині, розповів архітектор-реставратор Анатолій Ізотов.

“В принципі, нескладно реставрувати, матеріал м’який. Це пісковик, він піддається розчищуванню. Є спеціальні розчини, які виводять плісняву, грибок, бруд. Після того хрест покривається гідрофобізатором – він дає можливість каменю дихати, але не дає можливості волозі зайти всередину”, – каже фахівець.

Чимало хрестів і надгробків, додав пан Анатолій, перебувають під землею. Для коректної роботи з ними запрошуватимуть археологів та студентів-істориків. Потому цвинтар на свій баланс візьме місцева тергромада.

“Розчистимо, зробимо на нього документацію, паспортизацію і включимо в наш загальний туристичний маршрут. У нас крім цього є палац Шувалових. Ми цим наразі займаємось”, – розповів міський голова Василь Сідько.

Читайте також: На Тернопільщині археологи обстежили місце поховання-кремації кельтського воїна

Місця, де виявили козацький цвинтар, дійсно мають туристичний потенціал, підтвердив дослідник Роман Маленков.

“Тут прекрасні місця, такі гори. Можна знайти козацькі криниці. Крім того, кажуть, тут є грот, у який навіть возами заїжджали і білу глину брали. Можна відновити той кар’єр, де цей камінь добували. І от уже цілий туристичний маршрут”, – додав він.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *