Український ультрамарафонець долає сотні кілометрів, щоб допомогти ЗСУ

Український ультрамарафонець долає сотні кілометрів, щоб допомогти ЗСУ

Рух – це життя. У цьому переконаний Микола Таран, який перетворив своє захоплення бігом на професію. 

Найбільша офіційно зафіксована дистанція, яку йому доводилося долати, сягає 100 км. Проте Микола впевнений, що це далеко не межа і наполегливі тренування приведуть його до нових особистих рекордів. 

Про свої спортивні здобутки та плани на майбутнє ультрамарафонець розповів в ексклюзивному інтерв’ю для Успіх in UA.

Миколо, вітаю! Розкажіть, будь ласка, чому Ви вирішили почати займатися спортом?

Спорт – це, мабуть, єдине, що залишилося зі мною впродовж усього життя. Займатися почав ще у дитинстві. Я завжди був активним та шукав пригод, що і “виливалося” у захоплення різними видами спорту. Із дитинства запрограмував себе, що потрібно бути здоровим та слугувати прикладом для інших. 

Спершу протягом чотирьох років я займався легкою атлетикою. Тоді і зрозумів, що хочу представити свої вміння усьому світу. Тож пізніше почав долати значно більші дистанції – від 21 км до 250 км. 

Мій перший забіг на велику відстань припав на 2018 рік. Тоді вдалося репрезентувати себе на марафоні у Лос-Анджелесі.

Чому вирішили займатися саме бігом?

Все дуже просто. Коли ще бігав по три кілометри, побачив, що моє тіло тримається у тонусі і має гарний вигляд. Відповідно, я маю можливість їсти абсолютно все і не набирати зайву вагу. А солодке я дуже люблю! Коли мені вдається поїхати в іншу країну на змагання, то намагаюся по-максимуму покуштувати національні солодощі цієї країни.

Розкажіть про змагання, у яких Ви брали участь?

Переважно бігав від 21 км до 100 км в Україні та інших європейських країнах, а також у США. Побував в Осло, Бергені, Тросмо, Празі, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Парижі, Будапешті, Валенсії, Барселоні, Римі, Женеві. Беру участь в ультрамрафонах, під час яких потрібно здолати більше 42 км. Також бігав екстремальні дистанції із перешкодами, вдалося навіть проїхати дві велосотки в Україні. 

Яку найбільшу дистанцію Вам доводилося долати?

Офіційно це дистанція 100 км в Одесі у 2021 році. Мені вдалося дістатися фінішу без проблем, підготовка була правильною. Я собою задоволений, питання із “сотнею” було закрите. Можливо колись захочу ще її пробігти.

Розкажіть про свої титули та здобутки.

Мої здобути – це кожна країна, в якій мені вдалося побувати. Для мене важливо подорожувати, поєднуючи це із бігом. Я зміг репрезентувати Україну на марафоні у Лос-Анджелесі, здобути друге місце на екстремальних змаганнях забігу із перешкодами Spartan Race Ultra 50 км плюс 60 перешкод у Польщі, стати двічі рекордсменом України з ультрамарафонського бігу у номінаціях “Перший українець, який двічі пробіг 73 км в Норвегії” у 2018 та 2019 роках та “Перший українець, який двічі пробіг 80 км в Норвегії” у 2023 році. Як я завжди кажу: “Бігунів багато, а рекордсменів – одиниці”.

Які емоції дарує спортсмену-марафонцю перемога?

Це звісно подяка собі за те, що я не лінувався, а тренувався. Крім того, це усвідомлення власної витривалості. Після чергового забігу я одразу починаю планувати інший. Здобутки показують мені, що я все роблю правильно, і мої тренування через біль, інколи через нехотіння, винагороджуються.

Розкажіть, як проходять тренування. 

Останні три роки вони були дуже виснажливі, бо я спочатку готувався до 100 км, а потім почав готуватися до більших дистанцій. П’ять разів на тиждень я бігав від 20 км до 50 км. 

В цілому підготовка полягає у регулярних тренуваннях, також налогодженні повноцінного режиму сну та харчування. 

Чи маєте Ви тренера? 

Не маю. Я сам собі тренер, який, на жаль, вчився винятково на своїх помилках.

Розкажіть про свою діяльність під час війни. Як допомагаєте наблизити Перемогу?

Вирішив, що зможу допомагати завдяки  бігу. Для початку я подолав 250 км, щоб назбирати гроші на авто для ЗСУ, і побачив, що це спрацювало. Люди почали підтримувати, побачивши, що я бігаю великі дистанції за будь-якої погоди. Пізніше почав продавати свої бігові тренування на онлайн-аукціонах. Також для одного із благодійних фондів почав збирати гроші на протези для захисників. Вдалося зібрати 50 тисяч грн. 

Зараз організовую благодійні пробіжки у Женеві й Осло. Планую практикувати таке ще в декількох містах Європи, тільки от влада до цього не схильна. Хоча такі ідеї навпаки мали б більше вітатитися. Але реальність геть інша. 

Читайте також: Українець вперше подолав 80 км на ультрамарафоні у Норвегії

Що б Ви порадили тим, хто тільки починає займатися бігом?

Для початку запам’ятайте, що здоров’я у нас одне і його треба цінувати. Потім потрібно визначитися із метою, адже саме вона вас буде мотивувати. Після цього одягайтеся зручно та по погоді, оберіть, де саме будете бігати. Зробіть свої тренування регулярними, хоча б тричі на тиждень по 2-3 км. Згодом починайте пробігати більше. Так робив і я. І пам’ятайте, що все у нашому житті реально здійснити. Головне – не лінуватися і вірити у себе!

Успіх in UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *