Міжнародна команда науковців представила перші біологічні дані про глобальний розподіл ртуті в океанах.
Для цього вони проаналізували понад 11 тисяч морських птахів із 108 видів, включно з альбатросами та буревісниками, які виявилися найбільш ураженими токсичним металом, повідомляє www.eurekalert.org.
Чому саме морські птахи?
Морські птахи є унікальними «біосенсорами», адже їхня кров відображає харчування за останні два місяці. Це дозволяє точно визначати рівень забруднення в конкретних регіонах та часових проміжках. На відміну від комп’ютерних моделей, дані з живих організмів дають більш достовірну картину.
Основні фактори впливу
Вчені встановили, що рівень ртуті залежить від кількох ключових чинників:
- Раціон птахів – чим вищий трофічний рівень здобичі, тим більше ртуті накопичується.
- Маса тіла – великі птахи мають вищі показники.
- Глибина занурення під час полювання – найбільші концентрації спостерігаються у тих, хто харчується на глибині 200–1000 метрів.
Географічні відмінності
- Високі рівні ртуті зафіксовані у Північній Атлантиці, Північному Тихому океані та Південному Тихому океані нижче 40° південної широти.
- Низькі показники – у Південній Атлантиці та в Антарктичних водах.
Джерела забруднення
Основним джерелом ртуті залишається спалювання вугілля, що активно розпочалося з часів індустріальної революції. Метал переноситься вітрами, потрапляє в океани з опадами та накопичується у харчових ланцюгах.
Значення для екології та політики
Отримані результати мають велике значення для міжнародних угод, зокрема Конвенції Мінамата, яка спрямована на скорочення викидів ртуті. Морські птахи можуть стати ефективним інструментом моніторингу виконання екологічних зобов’язань та реальним показником стану океанів.
Читайте також: Вченим вдалося перетворити свинець на золото
Подальше розширення досліджень дозволить створити глобальну систему біомоніторингу, яка допоможе своєчасно реагувати на екологічні виклики та захищати морські екосистеми від токсичного забруднення.
Залишити відповідь