Команда міжнародних науковців застосувала сучасні біоархеологічні методи для аналізу зубної емалі давніх скелетів. Виявилося, що хімічні «підписи» у зубах зберігають інформацію про дитячий раціон та середовище, у якому людина виросла.
Завдяки дослідженню ізотопів кисню та стронцію вдалося визначити, чи народжені особи були місцевими, чи прибули з інших регіонів, повідомляє ancient-origins.net.
Результати показали: міграція у ранньому середньовіччі була постійним процесом, а не одноразовою подією. Особливо активні переміщення відбувалися у VII–VIII століттях, тобто значно пізніше за традиційно прийняту дату «англосаксонського переселення». Це відкриття змушує істориків переглянути усталені інтерпретації.
Гендерні та регіональні особливості
Дослідження виявило цікаві відмінності у мобільності чоловіків та жінок. Хоча чоловіки мігрували частіше, жінки також активно пересувалися, особливо у Північно-Східну Англію, Кент та Вессекс. Це спростовує старі моделі, які зображали міграції виключно як військові походи чоловіків-воїнів.
Ізотопні дані також засвідчили переміщення з Уельсу, Ірландії, Північно-Західної Європи та навіть з регіонів Середземномор’я. Деякі зміни у складі зубної емалі відображають кліматичні події, зокрема «Малу льодовикову епоху» VI–VII століть.
Культурні трансформації
Регіональні відмінності виявилися значними.
- У районі Норфолка та затоки Уош швидко з’явилися нові поховальні практики та стилі матеріальної культури, що свідчить про значний приплив мігрантів.
- В інших регіонах культурні зміни відбувалися поступово, що може означати менший рівень міграції та довший процес інтеграції.
Цікаво, що письмові джерела, такі як «Церковна історія» Беди чи «Англосаксонський літопис», не збігаються з археологічними даними. Вони описували переселення як божественні події, подібні до біблійного виходу, тоді як реальні факти свідчать про постійний рух населення.
Читайте також: У Міссісіпі виявили “живу викопну істоту
Науковці наголошують: багато мігрантів із регіонів із подібними ізотопними характеристиками (Франкія, Нідерланди, Південна Скандинавія) залишаються «невидимими» для аналізу. Це означає, що масштаби міграцій були ще більшими, ніж вдалося зафіксувати.
Таким чином, ранньосередньовічна Англія постає не як замкнене суспільство, а як космополітичний простір, постійно оновлюваний новими хвилями прибульців. Це відкриття змінює наше розуміння формування ідентичності та культурних процесів у період між відходом римлян та нормандським завоюванням.
Залишити відповідь