Їдальня для ведмедів та дім для оленів: у Карпатах відновлюють високогірні луки

В Українських Карпатах зроблено перші практичні кроки з відновлення післялісових лук — напівприродних оселищ, які мають критичне значення для збереження біорізноманіття та екологічної сполучності гірських ландшафтів.

Роботи реалізовано Карпатським біосферним заповідником за підтримки WWF-Україна та ГО “РахівЕкоТур” у межах міжнародного проєкту ForestConnect, спрямованого на збереження міграційних коридорів диких тварин у Балкансько-Карпатсько-Динарському регіоні.

Чому це важливо

Післялісові луки — царинки та полонини — протягом десятиліть підтримувалися завдяки традиційному господарюванню: сінокосінню та випасу худоби. Занепад цієї діяльності призвів до їх деградації: території заростають чагарниками, втрачаючи природну цінність. Водночас саме вони є “екологічними острівками”, що забезпечують міграцію нелісових видів та слугують оселищем для квіткових рослин, комах і великих ссавців.

Відновлення післялісових лук допомагає:

• Зберігати біорізноманіття та створювати умови для міграції тварин.
• Підтримувати екологічну сполучність територій.
• Підвищувати ландшафтну гетерогенність у межах суцільних лісових масивів.
• Зберігати традиційний культурний ландшафт Карпат.

Де проводилися роботи

Для відновлення обрано чотири ділянки загальною площею понад 2,4 га в межах ключових екологічних коридорів — Мармароського масиву та Свидовця. Це колишні сіножаті та пасовища, покинуті понад 20 років тому:

• Квасний — колишня сіножать у Мармароському коридорі.
• Радомир — лука поблизу українсько-румунського кордону.
• Маслокрут — закинуте пасовище з диким плодовим садом.
• Буркут — колишні присадибні луки зі здичавілими деревами.

Що вже зроблено

Попри складні умови воєнного стану, у 2025 році вдалося реалізувати масштабні роботи: проведено ручне косіння та розчищення понад 2,4 га, висаджено 250 саджанців аличі та 100 саджанців диких яблунь і груш. Такі ділянки стають природними їдальнями для ведмедів, забезпечуючи їх поживою восени. Науковий моніторинг із використанням фотопасток та системи SMART вже зафіксував присутність оленів, козуль і лисиць.

Наступні кроки проєкту:

• Повторне косіння та видалення чагарників.
• Догляд за диким садом.
• Подальший моніторинг стану оселищ.
• Щорічний догляд територій адміністрацією заповідника.

Читайте також: Екологічний тренд серед селебріті: хто зі світових зірок займається бджільництвом

Про ForestConnect

Проєкт ForestConnect, співфінансований ЄС у межах програми Interreg Danube Region, спрямований на збереження міграційних коридорів великих хижаків у Карпатах, Балканах і Динарських горах. Він об’єднує 15 організацій із семи країн, серед яких національні парки, лісові агентства та університети. Завдання проєкту — інтеграція нових технологій моніторингу, підвищення кліматичної стійкості лісів та розвиток транскордонної співпраці.