21 травня Україна відзначила День вишиванки, який давно перетворився на міжнародне свято української ідентичності. Вишиванка — це не лише національний одяг, а й духовний оберіг, що передає мудрість і пам’ять поколінь.
«Вишиванка — це наш генетичний код, який ми носимо на собі», — наголошують організатори виставки.

У селі Пустовійтівка Роменського району жіноча частина колективу музею Петра Калнишевського ініціювала створення пересувної експозиції, яка поєднала сучасні роботи майстринь та родинні реліквії, успадковані від бабусь і прабабусь, повідомляє Музей Петра Калнишевського
Родинні святині у музейних залах
Майстрині-вишивальниці принесли зі своїх домівок справжні скарби — сорочки, рушники та інші вишиті вироби, що зберігалися в родинах десятиліттями. Ці експонати стали основою виставки, розміщеної у четвертому залі музею Петра Калнишевського.
«Кожна вишиванка має свою історію, і ми прагнемо, щоб її побачили не лише наші діти, а й усі відвідувачі», — зазначила одна з учасниць виставки.
Виставка відкрилася для екскурсантів різного віку — від школярів до дорослих гостей, які завітали до музею.



Мистецька подія для громади
Подія у Пустовійтівці стала не просто культурним заходом, а справжнім святом єдності громади. Вона показала, що вишиванка залишається актуальною і сьогодні, адже символізує любов до рідної землі та прагнення зберегти традиції.
Основні акценти виставки:
- Родинні реліквії — сорочки та рушники, які передавалися з покоління в покоління.
- Сучасні роботи майстринь-вишивальниць, створені з любов’ю та натхненням.
- Освітня місія — знайомство дітей та молоді з традиціями української вишивки.
- Культурна спадщина — збереження та популяризація мистецтва вишивки як частини національної ідентичності.
Читайте також: Вишиванка: код нації, що підкорює світ
Вишиванка у сучасному світі
Виставка у Пустовійтівці стала прикладом того, як локальні ініціативи можуть мати загальнонаціональне значення. Вишиванка сьогодні — це не лише одяг, а й символ єдності українців у світі.
Організатори події підкреслюють, що планують і надалі проводити подібні заходи, аби кожен охочий міг доторкнутися до духовного багатства української культури.






Залишити відповідь