У 2025 році експедиція під керівництвом Юрія Пуголовка здійснила відкриття, яке вже називають одним із найважливіших для археології Східної Європи. Під час досліджень у межах Глинського археологічного комплексу на Полтавщині було знайдено невеликий скарб срібних дирхемів.
Ця знахідка не лише поповнює археологічні колекції, а й відкриває нові сторінки історії обмінних мереж Х століття, що поєднували Центральну Азію, ісламський світ та Східну Європу, повідомляє Історико-культурний заповідник “Більськ”.
Склад скарбу та його датування
Комплекс складається з восьми срібних монет. Більшість із них — саманідські дирхеми першої третини Х століття, викарбувані на монетних дворах Самарканда, Шаша та Андараби. На монетах зафіксовані імена правителів Ахмада б. Ісмаїла та Насра II б. Ахмада.
Хронологія скарбу доволі компактна: дати охоплюють період від 300 до 317 року гіджри (912/913–929/930 рр.). Найпізніша монета — дирхем Насра II б. Ахмада 317 року гіджри, що дозволяє припустити приховування скарбу не раніше 929/930 року.
Монета-наслідування як доказ авторитету
Особливу увагу привертає одна монета, яка відрізняється від решти. Це східноєвропейське наслідування саманідського дирхема з іменами Насра II б. Ахмада та халіфа ал-Муктадіра. Її поява свідчить про те, що саманідські монети мали значний авторитет і слугували зразком для місцевого карбування.
Значення знахідки для історії
Глинський скарб є частиною ширших процесів, що у Х столітті поєднували різні регіони. Він демонструє, що Полтавщина була включена до міжнародних торговельних і культурних зв’язків, які охоплювали простір від Центральної Азії до Східної Європи.
Основні висновки археологів
- Скарб дирхемів підтверджує активну участь регіону в обмінних мережах Х століття.
- Саманідські монети мали високий авторитет і слугували зразком для місцевого карбування.
- Глинський археологічний комплекс стає важливим центром для дослідження міжнародних контактів раннього середньовіччя.
Читайте також: Вчені показали 2000-річний скарб сарматів, знайдений в Україні
Знахідка у Глинському археологічному комплексі — це не просто набір срібних монет. Це доказ того, що Полтавщина була частиною глобальних процесів, які формували економічну та культурну карту Євразії у Х столітті.






Залишити відповідь