Науковці повідомляють, що еволюція людини просунулася в бік, щоб швидше старіти, ніж жити довше, і причина цього сягає епохи динозаврів, пише Успіх in UA.
Молекулярний біогеронтолог із Бірмінгемського університету Жоау Педру ді Магальяйнш припускає, що люди можуть бути біологічно здатні жити набагато довше, ніж зараз – можливо, 1000 років або й більше, повідомляє www.unian.ua.
Ді Магальяйнш пропонує гіпотезу “пляшкового горлечка” довголіття. Згідно з його дослідженням, ранні ссавці перебували під сильним тиском, пов’язаним із необхідністю швидкого розмноження і виживання, тоді як динозаври домінували в харчовому ланцюжку. Цей еволюційний стрес, можливо, призвів до того, що вони втратили певні генетичні риси, які колись забезпечували більшу тривалість життя. Згодом ці генетичні втрати стали невід’ємною частиною біології ссавців, зокрема й нашої.
“Деякі з найдавніших ссавців були змушені жити в самому низу харчового ланцюга… еволюціонуючи, щоб виживати за рахунок швидкого розмноження”, – пояснює вчений.
Ця адаптація, на його думку, необоротно змінила те, як ссавці, включно з людьми, переживають старіння.
Частина теорії де Магальяйнша припускає втрату ферментів, що відновлюють пошкодження, спричинені ультрафіолетовим випромінюванням, таких як фотоліази. Ці ферменти відсутні у більшості ссавців, включно з людиною, і, як вважають, зникли з нашого генома в епоху динозаврів. Ця втрата може бути пов’язана з нічним способом життя, який ранні ссавці перейняли для захисту від хижаків, що знизило потребу в захисті від ультрафіолету, але також призвело до відключення потужного механізму репарації ДНК.
Він також наводить для порівняння приклади інших видів. Деякі рептилії, наприклад, алігатори, можуть безперервно відновлювати зуби, в той час як люди не можуть – можливо, це результат еволюційних компромісів, у яких швидкість переважала над довголіттям. Ці закономірності вказують на те, що ми, можливо, втратили безліч регенеративних функцій під час еволюції.
За словами де Магальяйнша, розуміння цих механізмів може допомогти нам розробити методи лікування, що дають змогу уповільнити або навіть повернути назад старіння людини.
Читайте також: Вчені встановили, у якому віці процеси старіння пришвидшуються
Його ідея: одного дня старіння можна буде контролювати, використовуючи терапію, спрямовану на біологічні процеси, що лежать в його основі. Одним із перспективних кандидатів є рапаміцин, сполука, яку вже використовують у медицині для запобігання відторгненню органів. Дослідження показують, що вона може подовжити життя деяких ссавців на 10-15 відсотків, і зараз учені вивчають її ширший потенціал у боротьбі зі старінням.
А поки генетично довголіття знайти не вийде, вчені для продовження життя рекомендують вживати “суперпродукти”, які допомагають знизити ризик хронічних захворювань і ранньої смерті.
Залишити відповідь