Українські полярники розширили вивчення унікальних організмів Антарктиди

Українські полярники розширили вивчення унікальних організмів Антарктиди


Під час цьогорічної сезонної експедиції (січень-квітень) вченим НАНЦ вдалося розширити дослідження наземних організмів Антарктики завдяки використанню судна “Ноосфера”, а також безкоштовній підтримці українських яхт “Wind Dancer” та “Mon Coeur”, пише Успіх in UA.

Про це йдеться на офіційній сторінці Національного антарктичного наукового центру у Facebook.

“Це важливо, адже більшість досліджень в Антарктиці обмежена районом розташування станції. Наприклад, наш “Академік Вернадський” знаходиться на о. Галіндез, і вченим для роботи доступні навколишні острови та частина материка, куди можна дістатися моторним човном (максимальна віддаленість 20-30 км)”, – говорять фахівці.

Завдяки ж використанню криголама та яхт українські науковці змогли вивчити поширення організмів та відібрати зразки для порівняння на віддаленіших островах вздовж Антарктичного півострова.

Перший острів – Десепшен, утворений антарктичним вулканом. Після його останнього виверження (1970 р.) місцева екосистема досі відновлюється. Тут вчені відділу біології та екології НАНЦ досліджували поширення судинних рослин, яких в Антарктиці лише дві: щучник та перлинниця.

У січні відбувся перший у цьому сезоні візит на острів яхтами для вивчення ймовірних залишків флори, що росла тут ще до виверження вулкану. Вдруге біологи приїхали на Десепшен в березні на “Ноосфері”, щоб дослідити поширення щучника та перлинниці на нові території, які були порожніми після виверження. Також вивчали супутню рослинність.

Друга локація – в районі американської станції “Палмер”. Тут ще 2018 року наші вчені заклали дослідницький полігон для вивчення мікроклімату в місці поширення судинних рослин. Отримані звідси дані нині порівнюються з такими ж даними з району “Вернадського” та полігонів на острові Нельсон (там вони були закладені в межах чесько-української співпраці, про що ми розповідали раніше).

Цього сезону біологи НАНЦ досягли “Палмера” спершу яхтами на початку лютого, щоб замінити елементи живлення та списати дані з полігону. Повернулися вже в квітні на “Ноосфері” для нового списання даних та перевірки роботи обладнання.

Читайте також: Українські полярники показали “нашестя” котиків та слона в Антарктиці

Також у цьому ж рейсі криголама вчені висадилися на острові Крістін, де зібрали зразки прісноводних ракоподібних. Вони важливі для порівняльних досліджень: за цими пробами можна прослідкувати особливості поширення згаданих організмів у регіоні.

Усі зібрані матеріали тепер аналізуватимуть в лабораторіях. Ці дослідження допоможуть більше дізнатися про живий світ крижаного континенту та його реакції на різні навколишні чинники. Наразі це ще дуже мало вивчено.

До слова, з листопада 2023-го до травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон “Ноосфери”. Він був найдовший та з найбільшою науковою програмою, зокрема, міжнародних досліджень.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *