Науковці провели нові спостереження за шимпанзе в долині Ісса, які змінюють наше розуміння еволюції прямоходіння, вказуючи на деревне походження біпедалізму, пише Успіх in UA.
Шимпанзе з долини Ісса, що в Танзанії, демонструють активне лазіння і харчування на деревах. Вони часто вибирають великі дерева з розлогими кронами, які забезпечують багатий доступ до поживних фруктів, квітів і насіння. Саме на таких деревах тварини проводять найдовші сеанси харчування, показуючи спеціалізовану поведінку для орієнтації на тонких гілках, повідомляє cikavosti.
Вчені помітили, що шимпанзе стояли вертикально, тримаючись руками за гілки під час добування їжі. Це підтверджує припущення, що прямоходіння могло виникнути не як відповідь на наземні умови, а як адаптація до переміщення в кроні.
“Ми припускаємо, що наша двонога хода продовжувала еволюціонувати на деревах навіть після переходу до відкритого середовища проживання”, – зазначає Ріанна Драммонд-Кларк, провідна авторка дослідження.
Дане спостереження кидає виклик класичній гіпотезі про те, що біпедалізм з’явився після спуску наших предків із дерев. Навпаки, двоногість на деревах могла бути критичною поведінкою для великих напівназемних гомінідів, яким потрібно було добувати поживну, але важкодоступну їжу.
Дослідники звернули увагу, що шимпанзе залишаються на деревах довше, коли їжа є калорійною, але складною для збору. Компроміс між цінністю їжі та зусиллям для її здобуття формує специфічну харчову стратегію. Це може пояснювати, чому шимпанзе долини Ісса проводять на деревах стільки ж часу, як і лісові популяції, попри рідкісність дерев у їхньому середовищі.
“Ми хотіли перевірити, чи може щось у тому, як вони харчуються, пояснити їхню несподівано високу деревну активність, – пояснює Драммонд-Кларк, – великі дерева з багатою кроною – особливо цінні для енергетичного балансу шимпанзе в посушливих регіонах”.
Середовище існування цієї спільноти складається з фрагментів густого лісу серед відкритих ділянок савани. Воно нагадує екологічні умови, у яких, ймовірно, еволюціонували перші гомініди.
“Якщо шимпанзе з долини Ісса можна вважати відповідною моделлю, то підвісна і двонога поведінка, ймовірно, була життєво важливою для великотілих напівназемних гомінідів”, – зазначає команда.
Це вказує на можливу збереженість деревних звичок у ранніх людей, які могли поєднувати наземне життя з адаптаціями до пересування серед гілок. Така модель дозволяє краще зрозуміти поступову еволюцію прямоходіння як багатофункціональної поведінки.
Читайте також: Вчені довели, що еволюція робить котів та собак схожими
Дослідники наголошують на необхідності глибшого аналізу. Вивчення активності шимпанзе у вологий період може виявити нові деталі. Крім того, аналіз харчової цінності їжі та спостереження інших шимпанзе у подібних біотопах потрібні для перевірки гіпотези.
Одне дослідження — ще не остаточна відповідь, але воно суттєво розширює горизонти розуміння еволюції людини. Шимпанзе Ісси стають важливим свідченням того, що прямоходіння, можливо, бере свій початок у верхньому ярусі дерев, а не лише на землі.
“Це дослідження розглядало лише поведінку шимпанзе під час сухого сезону”, – застерігає Драммонд-Кларк.
Залишити відповідь