Корінні американці успадкували ген для утворення густого слизу на оболонках у дихальній і статевій системах від неандертальців, які отримали його від денисівських людей, пише Успіх in UA.
Поширеність цього гену саме серед корінних американців свідчить на користь того, що він захищав від інфекцій, а тому закріпився у популяції як корисна мутація. Вивчення цього гена вказало на складний спосіб успадкування корисних мутацій, які від денисівців передалися неандертальцям, а вже від них — людям сучасного типу, повідомляє nauka.ua.
Науковці досліджували поширеність гена MUC19, який кодує синтез глікопротеїну муцину. Він бере участь у загущенні слизу, який вкриває різні оболонки всередині людського організму як додатковий бар’єр від збудників хвороб. Вони вивчали дані проєктів «1000 Genomes» і «Simons Genome Diversity», а також давню ДНК корінних американців. Як виявилося, серед корінних американців цей ген трапляється в рази частіше, ніж серед мешканців інших континентів. Також американці мали більше повторів цього гена, а в однієї людини науковці виявили аж 800 таких повторів — це одна з найдовших білкових послідовностей у людей.
Читайте також: Вчені виявили ген, який змушує людей йти на ризик заради відкриттів
Досліджуючи ген MUC19, науковці виявили в ньому ознаки неандертальської (Homo neanderthalensis) ДНК, однак внутрішні його регіони нагадували ДНК денисівської людини (Homo denisovensis). З цього дослідники зробили висновок, що до геному сучасних людей цей ген потрапив через посередництво неандертальців. Його виявили у рештках неандертальців віком 55 тисяч років з печери в Сибіру і віком 40 тисяч з печери в Хорватії.
Оскільки ці групи неандертальців не були близько спорідненими, науковці зробили висновок, що у їхній популяції ген закріпився також завдяки тому, що давав захист від інфекційних захворювань.
Залишити відповідь