Пустеля Тар, одна з найпосушливіших територій Південної Азії, стрімко змінюється, пише Успіх in UA.
Згідно з новим дослідженням, за останні 20 років її ландшафт став зеленішим. На відміну від інших регіонів світу, що потерпають від деградації земель і посух, Тар демонструє унікальний феномен – зростання рослинності, інфраструктури та населення, повідомляє www.obozrevatel.com.
Як саме пустеля стала зеленішою, дослідили вчені в межах масштабного аналізу супутникових знімків і кліматичних даних.
Згідно з новим дослідженням, за останні 20 років пустеля Тар в Індії стала на 38% зеленішою. Основними чинниками цього процесу стали зміна клімату та розширення сільськогосподарської діяльності.
Протягом двох останніх десятиліть населення регіону зросло, що суттєво змінило ландшафт – зокрема, сприяло перетворенню пустельних ділянок на сільськогосподарські та міські зони. Іншим важливим фактором стало збільшення кількості мусонних опадів, викликане кліматичними змінами.
Пустеля Тар, або Велика Індійська пустеля, охоплює близько 200 000 квадратних кілометрів на північному заході Індії та південному сході Пакистану. На відміну від більшості пустель світу, що страждають від посухи, Тар зазнає зростання урбанізації й аграрного освоєння. Сьогодні це – найбільш населена пустеля на планеті, де мешкає понад 16 мільйонів людей.
За словами Вімала Мішри, співавтора дослідження та інженера-будівельника з Індійського технологічного інституту в Гандінагарі, “збільшення доступу до води та енергії сприяло розширенню сільського господарства й урбанізації, а також підвищенню врожайності в регіоні. Жодна інша пустеля у світі не демонструє таких темпів зростання у цих сферах”.
Дослідження, опубліковане в журналі Cell Reports Sustainability, базується на аналізі супутникових знімків за період з 2001 по 2023 рік. На зображеннях чітко видно збільшення рослинного покриву, що підтверджує факт озеленення території.
Науковці також вивчали демографічні дані, розвиток іригаційної інфраструктури та кліматичні моделі. За їхніми оцінками, головною причиною озеленення стало зростання кількості мусонних опадів – у середньому на 64%. Другим ключовим фактором є зрошувальні системи, які дозволяють використовувати ґрунтові води навіть поза сезоном дощів.
Автори дослідження зазначають, що ефективне та стале управління водними ресурсами дозволить пустелі Тар не лише адаптуватися до кліматичних змін, а й підтримувати зростаюче населення. Водночас, надмірне використання підземних вод може призвести до їх виснаження, а підвищення температур – поставити під загрозу добробут місцевих мешканців.
Ключовими напрямками сталого розвитку вчені називають перехід до посухостійких культур, розширення використання відновлюваної енергії та адаптацію інфраструктури до екстремальних погодних умов. Очікуване подальше зростання кількості опадів у формі короткочасних, але інтенсивних дощів може викликати повені та руйнування.
Читайте також: Науковці вперше дослідили ДНК жінок, які жили у “зеленій” Сахарі
Попри потенційні загрози, дослідники прогнозують, що до кінця XXI століття процес озеленення триватиме, покращуючи продовольчу безпеку в регіоні. Водночас це може мати негативний вплив на біорізноманіття: види флори й фауни, пристосовані до суворих умов пустелі, можуть зникнути, як і традиційні форми кочового господарства.
Учені закликають враховувати екологічні та культурні особливості регіону під час планування подальшого розвитку пустелі Тар.
Залишити відповідь