У горах Пір-Панджал, що в Джамму та Кашмірі, Індія, дослідники натрапили на скупчення стародавніх кам’яних скульптур, походження яких залишається загадкою, пише Успіх in UA.
Висічені з цільної скелі вершники в натуральну величину вражають своєю майстерністю виконання та загадковим розташуванням, викликаючи нові питання серед експертів.
Це місце, відоме як Гора Галі, привернуло до себе увагу після дослідження, підштовхнутого наявністю як природних, так і штучних водойм, яке призвели до відкриття близько 200 скульптурних вершників, розкиданих приблизно на 4-5 гектарах важкодоступної місцевості.
Згідно з місцевими переказами, ці фігури були виготовлені за часів Махабхарати, коли Пандави, як вважається, жили неподалік і займалися різьбленням по каменю. З часом ці фігури інтегрувалися в культуру девта, і місцеві жителі поклонялися їм як божественним символам, повідомляє focus.
Однак нещодавні дослідження припускають, що їхній стиль більше відповідає іноземним мистецьким впливам, датуючи скульптури II-III століттям нашої ери — епохою, коли зароджувалася Гандхарська мистецька школа.
Стилістично вершники відображають впливи як гандхарської, так і бактрійської традицій, натякаючи на культурний обмін між Південною Азією та греко-римським світом. Їхні обличчя, зброя та аксесуари нагадують риси гефталітових артефактів, таких як монети та різьблення, демонструючи виразні риси, такі як подовжені носи, округлі очі та важкі сережки.
Елементи дизайну вказують на зв’язок з білими гунами, центральноазійською групою, що активно діяла в регіоні в період пізньої античності. Антропологи вказують на догрів — етнічну групу, яка зараз проживає в Джамму — як на потенційних нащадків племені гефталітів, які, можливо, оселилися в цьому регіоні.
Інтригує те, що кожен кінь несе трьох вершників, що може мати церемоніальне значення або символічно представляти силу та шляхетність. Рівень деталізації орнаменту та озброєння свідчить про те, що митці володіли передовими навичками та витонченим розумінням форми.
Читайте також: Вчений розшифрував 3000-річне таємне повідомлення на єгипетському обеліску
Хоча кілька теорій пов’язують ці скульптури з білими гунами та їхнім правителем Міхіркулою, переконливі докази відсутні. Науковці сперечаються, чи виконували вершники меморіальну, релігійну чи символічну функцію. Відсутність написів чи текстових записів поглиблює невизначеність.
Проте ширший культурний контекст натякає на взаємодію між цивілізаціями від Центральної Азії до Індійського субконтиненту, а скульптури, можливо, слугували маркерами влади, спадщини чи духовної віри.
Залишити відповідь