Під час у місті Рехніц (земля Бургенланд, на південному сході Австрії поблизу кордону з Угорщиною), що передують будівництву нового археологічного центру й селища кам’яного віку просто неба, дослідники знайшли залишки неолітичних кругових огорож віком понад 6500 років, пише Успіх in UA.
Археологи виявили стовпові ями, фрагменти кераміки, господарські ями та рови. Ці дані дали безпрецедентне уявлення про одну з найдавніших землеробських громад Центральної Європи, повідомляє techno.nv.ua.
Як пояснює керівник археологічного відділу Бургенланда Ніколаус Франц, місце є справжнім «вікном у кам’яний вік». Неоліт, що розпочався приблизно у VI тисячолітті до н. е., став переломним етапом історії: після сотень тисяч років полювання та збирання люди поступово перейшли до землеробства й скотарства, засновуючи постійні поселення.
Центральний елемент відкриття — монументальні кільцеві огорожі (нім. Kreisgrabenanlagen) із ровів і валів, діаметром подекуди понад 100 метрів. Їх спорудили неолітичні громади Центральної Європи близько 4800−4600 рр. до н. е. Призначення споруд і досі викликає суперечки: їх розглядають як ранні культові чи ритуальні комплекси, можливо, пов’язані із сонячними подіями, або як об’єкти оборонної чи суспільної функції.
Рехніц особливий тим, що з 2011 по 2017 рік тут виявили одразу три окремі кругові огорожі — рідкісна концентрація, яка вказує на роль регіонального центру середнього неоліту. Вони стали частиною ширшої мережі подібних пам’яток від Австрії й Угорщини до Німеччини та Чехії. До цього укріплення були майже непомітні неозброєним оком і розпізнавалися лише завдяки аерофотозйомці та магнітометрії.
Читайте також: Вчені визначили справжній зріст Голіафа
Незабаром тут планують збудувати візит-центр «Кругова огорожа та селище кам’яного віку». Він має познайомити громадськість із неолітичними коренями Бургенланда. Він включатиме виставкові зали, реконструкції побуту та освітні програми. Розкопки та документація мають завершитися у вересні — це останній етап перед початком будівництва.
Відкриття в Рехніці підтверджує значення міста у системі неолітичних пам’яток і стимулює дискусії про організацію перших землеробських громад Європи. Завдяки масштабові й колективним зусиллям ці пам’ятки символізують перехід від кочового способу життя до осілого землеробства та монументального будівництва. Проєкт обіцяє як наукові прориви, так і туристичний потенціал, роблячи доісторію доступною для сучасників.
Залишити відповідь