У Великобританії знайшли 2000-річний виробничий центр точильних каменів

У північній Англії, неподалік міста Сандерленд, археологи зробили сенсаційне відкриття: на берегах річки Уїр виявлено понад 800 уламків точильних каменів.

Це відкриття стало несподіванкою, адже раніше в цьому регіоні не було знайдено жодних доказів римської присутності, повідомляє archaeology.org.

Знахідку зробив підводний археолог Даремського університету Гарі Бенкхед. За його словами, уламки є відходами виробництва, адже щойно камінь тріскався — він ставав непридатним для використання. Саме тому сотні зламаних зразків залишилися на місці, тоді як готові вироби відправлялися далі річкою.

Як працював римський виробничий центр

Дослідники припускають, що пісчаник добували на північному березі річки, а потім переносили на південний, більш рівнинний берег. Там камені обробляли й надавали їм потрібної форми. Далі човни перевозили готові точильні камені вниз за течією — як для місцевого використання, так і для відправки на морські судна, що прямували до інших частин Британських островів.

Це відкриття свідчить про існування добре організованої виробничої бази, яка могла забезпечувати потреби як цивільного населення, так і військових гарнізонів поблизу знаменитого Валлу Адріана.

Чому знахідка важлива для історії

Точильні камені були незамінними у побуті та військовій справі: вони використовувалися для заточування ножів, інструментів та зброї. Виявлення такого великого виробничого центру свідчить про те, що римляни не лише контролювали територію, а й активно розвивали місцеву економіку.

Основні факти відкриття:

• Знайдено понад 800 уламків точильних каменів.
• Місце розташоване лише за 16 км від Валлу Адріана.
• Камені виготовляли з місцевого пісковику.
• Виробництво було організоване на двох берегах річки.
• Готову продукцію транспортували річковими та морськими шляхами.

Читайте також: У Великобританії знайшли золоту голову крука Одіна епохи вікінгів

Археологи переконані, що уламків може бути значно більше, адже річкові відкладення ще не досліджені повністю. Це відкриття може змінити уявлення про економічну активність римлян у північній Англії та показати, що навіть віддалені регіони були інтегровані у виробничі та торговельні мережі імперії.