Археологи виявили на території Ґьобеклі-Тепе, найдавнішого відомого храмового комплексу у світі, кам’яну статую людини, якій понад 12 тисяч років, пише Успіх in UA.
Фігура була навмисно вмурована горизонтально в стіну між структурами B і D, що свідчить про її символічне або ритуальне значення в епоху неоліту. За даними Міністерства культури і туризму Туреччини, статуя зберегла голову і торс, але втратила стопи — ймовірно, через навмисне втручання або природну ерозію, повідомляє techno.nv.ua.
Комплекс Ґьобеклі-Тепе розташований приблизно за 15 кілометрів від міста Шанлиурфа і відомий своїми монументальними Т-подібними вапняковими стовпами, деякі з яких сягають шести метрів у висоту і важать до десяти тонн. Ці споруди були зведені понад 12 тисяч років тому, що робить їх старшими за Стоунхендж більш ніж на шість тисяч років. З 2018 року об’єкт входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і продовжує змінювати наукові уявлення про ранню людську цивілізацію.
Розташування статуї в стіні, за словами дослідників, має ритуальне значення. Її положення і орієнтація узгоджуються з іншими сакральними елементами архітектури комплексу. За припущенням археологів, вона могла виконувати роль охоронця або жертвенного символу. Про відкриття повідомив професор Неджмі Карул під час візиту принцеси Акіко з Мікаса, яка оглядала місце в рамках культурної програми. Міністр культури і туризму Мехмет Ерсой зазначив, що знахідка дає глибше розуміння неолітичних ритуалів і символічного світу ранніх людських спільнот.
Хоча антропоморфні фігури також знаходили на сусідньому Карахан-Тепе, ця статуя з Ґьобеклі-Тепе є особливо важливою через її контекст у найстарішій відомій ритуальній архітектурі. Вона доповнює зростаючу кількість археологічних доказів того, що комплекс був не житловим, а церемоніальним простором для доаграрних суспільств, які експериментували з релігійною символікою та організованими зібраннями.
Т-подібні стовпи Ґьобеклі-Тепе прикрашені рельєфами тварин — лисиць, змій, кабанів, грифів — кожен із яких, як вважається, мав духовне або космологічне значення. Виявлена людська фігура розширює цю іконографічну систему до тривимірного зображення, відкриваючи нові питання про використання символічних образів у священних просторах. Часткове збереження статуї може свідчити про специфічний ритуал, а її інтеграція в архітектуру — про віру в її постійну духовну присутність.
Це тлумачення узгоджується з ширшими неолітичними моделями, зафіксованими в рамках проєкту Taş Tepeler, який охоплює кілька ранніх людських поселень у регіоні Анатолії. Намір приховати фігури, зображення тварин та інші ритуальні об’єкти, ймовірно, був частиною спільної символічної мови сусідніх громад.
Після включення Ґьобеклі-Тепе до списку ЮНЕСКО, об’єкт став центром міжнародних зусиль із збереження. Понад 36 установ і понад 200 дослідників беруть участь у розкопках і консервації в межах проєкту «Спадщина для майбутнього». Для стабілізації стін і повторного встановлення кам’яних стовпів у структурі C використовуються традиційні методи, зокрема розчин, укріплений козячою шерстю.
Читайте також: Вчені знайшли нові докази існування снігової людини
До кінця 2025 року Туреччина планує відкрити нові об’єкти для відвідувачів, включно з центром і оновленими маршрутами, щоб поєднати зростаючий інтерес туристів із захистом пам’ятки. У 2023 році виставка в Колізеї в Римі привернула понад шість мільйонів відвідувачів. Нова експозиція «Міфи в камені: Ґьобеклі-Тепе і світ останніх мисливців» відкриється в лютому 2026 року в берлінській галереї Джеймса Саймона і представить 96 артефактів із музею Шанлиурфи. Як зазначив міністр Ерсой, Ґьобеклі-Тепе — це не лише турецький скарб, а й спільна спадщина людства.
Залишити відповідь