Величезні людські черепи з рудою копицею волосся, 38-сантиметрові сандалі та масивні відбитки долонь виявляли в печері Лавлок (штат Невада, США) з 1912 року, пише Успіх in UA.
Відтоді минуло понад століття і тепер археологи знову заінтриговані цією знахідкою.
Історії про “гігантів Лаврока” походять від корінних американців, які розповідали історії про жорстоке плем’я блідошкірих і рудоволосих загарбників, які вели війну з місцевим племенем. Зрештою вони опинилися в пастці в печері, де були повністю винищені.
Водночас археологи вважають, що ця історія, найімовірніше, є перебільшенням фактів, а можливо, й відвертою вигадкою. Утім, деякі свідчення продовжують підігрівати інтерес науковців та громадськості.
Історія почалася 1911 року, коли пара шахтарів виявила величезні людські останки. Працівники шукали в печерах екскременти кажанів і птахів, які раніше вважалися цінним джерелом добрив та інгредієнтом для пороху. Однак старателі знайшли дещо більше — приблизно шість десятків решток останків. Деякі з них були надзвичайно великими й сягали від 2 до 2,4 метра, повідомляє focus.ua.
У 1912 році, а потім у 1924 році на пошуки до печери вирушили дослідники, вони підтвердили знахідку шахтарів і виявили рештки, а також тисячі інших артефактів: кошики, качині пастки, наконечники стріл і церемоніальні предмети. Серед цих знахідок було і щось дивовижне, наприклад, 38-сантиметрові сандалі. Пізніше вчені провели радіовуглецеве датування і виявили, що людські рештки та рослинний матеріал у печері датувалися періодом між 2030 і 1218 роками до нашої ери.
Не менш дивною знахідкою археологи визнали і масивний відбиток людської руки, залишений на камені в печері. У результаті ці звіти збільшили середній зріст гігантів, чиї останки було виявлено в печері, — від 2,4 до 3 метрів.
Ще однією деталлю стали руді копиці волосся, виявлені у скелетів, що різко контрастувало з місцевим індіанським племенем. Археологи звернулися до історії місцевого племені паюте і виявили в їхніх переказах розповідь про групу варварів під назвою Сі-Те-Ках — припускають, що ця група з’явилася в регіоні приблизно 3000 років тому.
Історії племені свідчать про те, що після переселення варвари почали вести війну з місцевими племенами. Розповіді іспанського конкістадора XVI століття Педро Сьєса де Леона, схоже, підтверджують існування жорстокої та загадкової групи рудоволосих варварів. У них ідеться про те, що в Перу він дізнався історію про расу-людей-гігантів із рудим волоссям, які перетинали море на плотах із очерету.
Легенда племені паюте свідчить про те, що врешті-решт місцеві племена об’єдналися у своїй боротьбі з варварами, вони загнали їх до печери, закидали стрілами та розпалили вогонь біля входу до печери. Хтось із загарбників загинув від стріл, хтось від вогню, хтось від задухи від диму.
Читайте також: У Швеції знайшли велетенський середньовічний меч
Археологи також знайшли підтвердження цієї історії — біля входу в печеру знайдено свідчення великої пожежі. Але деякі історики дають різні пояснення цим свідченням. Наприклад, дослідження Університету Невади свідчить про те, що рештки не були настільки вже й гігантськими — насправді зріст варварів сягав лише приблизно 1,8 метра.
Вчені також змогли знайти пояснення і копиці рудого волосся — припускають, що на колір шевелюри скелетів могли вплинути посушливі умови пустелі, в яких вони старіли.
Залишити відповідь