У Шотландії знайшли легендарний монастир VI-X століть, створений хрестителем піктів

У Шотландії знайшли легендарний монастир VI-X століть, створений хрестителем піктів


Археологи з Історичного товариства Лісмора (Lismore Historical Society) шість років вели розкопки очеретяного болота поруч із парафіяльною церквою, яка побудована на місці хору собору монастиря XIII століття, пише Успіх in UA.

У результаті знайшли фундамент і фрагменти стін кам’яної будівлі.

Лісмор – острів архіпелагу Внутрішні Гебриди на заході Шотландії (Велика Британія). У Середні віки на ньому побудували монастир, який отримав велику популярність у британських паломників. Пов’язана ця популярність, найімовірніше, з тим, що саме з Лісмора до Британії прийшло християнство.

Радіовуглецеве датування засвідчило, що люди використовували будову в VI-X століттях нашої ери. Дослідники вважають, що вони знайшли легендарний монастир, заснований святим Молуагом (у деяких джерелах його називають святим Лугайдом), одним із перших хрестителів Шотландії.

Молуаг походив з давнього улаїдського роду ірландського королівства Дал-Арайде. У середньовічних джерелах сказано, що він був одним із шести ірландських священиків, які в пророцтві святого Патрика названі хрестителями Британії. Патрік жив у V столітті, а Молуаг народився на початку VI століття, повідомляє cikavosti.com.

Зазвичай першим хрестителем Британії називають Августина Кентерберійського: у VII столітті з його рук прийняв хрещення король Кента. Але насправді першими місіонерами Темних віків на острові були ірландці. Тільки почали вони з іншого боку – не від континентальної частини Європи, як посланці папи римського, а від Ірландії.

У Шотландії знайшли легендарний монастир VI-X століть, створений хрестителем піктів

Історично перші спроби християнізації почалися навіть раніше, за римлян. Але оскільки провінція була далека і глуха, місіонери з Вічного міста туди не дуже прагнули. Коли ж легіони пішли з острова, то англи, сакси і брити, які прийшли з материка, поклали край першій версії хрещення Британії.

Друга хвиля місіонерів прийшла із сусідньої Ірландії. У цій країні ніколи не переривалася християнська традиція. Можливо, це пов’язано з тим, що племена з материка до неї не особливо допливали.

Майбутній святий Молуаг зібрав навколо себе 12 послідовників і пішов з ними нести віру на сусідній острів. Легенда свідчить, що скеля, на якій стояв Молуаг, відокремилася від ірландського узбережжя, і він переплив на острів Лін-оф-Лорн, який зараз називається островом Лісмор, у затоці Лох-Лінне.

Цей острів був найважливішим релігійним місцем для західних піктів. Їхніх королів кремували на стародавньому рукотворному кургані Вогняний пагорб (Cnoc Aingeil по-гельськи) у Бахуілі, недалеко від місця, яке Молуаг вибрав для свого майбутнього монастиря. Такий вибір може здатися дивним, але насправді це не так.

Ірландські місіонери навчилися робити акцент на схожості та спадкоємності між раннім християнством і язичництвом, а не на відмінностях між ними. Процес навернення був радше поступовим навчанням, ніж відкритим протистоянням. Тому історія ірландської християнізації піктів майже не згадує мучеників.

У Шотландії знайшли легендарний монастир VI-X століть, створений хрестителем піктів

Крім монастиря на Лісморі, Молуаг заснував ще два на землях піктів. У Середні віки всі три були перебудовані, але залишилися в лоні Католицької церкви. Сам хреститель дожив до глибокої старості, помер 592 року і похований у Шотландії, в одному із заснованих ним монастирів.

Читайте також: Українські археологи виявили унікальну знахідку на території Печерського монастиря

Оскільки в Темні віки грамотність не була сильною стороною британців, відомості про те, що відбувалося на їхньому острові, ми дізнаємося в основному з ірландських хронік. Але хроніки не вказують точного місця розташування першого монастиря на Лісморі. Тому раніше вважали, що він залишився під середньовічною забудовою.

Однак кілька років тому археологи знайшли поруч із собором XIII століття поховання VIII століття. Вони дійшли висновку, що середньовічні будівлі могли не повністю закрити монастир Молуага. Для попередньої розвідки вчені використовували лідар, а пізніше, під час розкопок, знайшли фундамент, частини стін і підлогове покриття овальної будівлі довжиною приблизно дев’ять метрів. Датування збіглося зі згадками монастиря Молуага в ірландських джерелах.

Також під час розкопок дослідники виявили значну кількість артефактів, що належать до металургійної індустрії. На їхню думку, мешканці монастиря займалися обробкою металу як для забезпечення власних потреб, так і для продажу піктам.

Успіх in UA


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *