Нова скам’янілість цикади була знайдена вченими недалеко від Франкфурта (Німеччина) і допомагає розширити наші знання про їхню еволюцію, пише Успіх in UA.
Вчені вважають, що ця скам’янілість є одним із найбільш ранніх коли-небудь знайдених зразків підродини Cicadinae, повідомляє focus.ua.
Викопну віком 47 мільйонів років було витягнуто з пласта нафтового сланцю у формації Мессель-піт. Зазначимо, що це геологічне родовище та об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в центральній Німеччині датується епохою еоцену, приблизно 56-33,9 мільйона років тому. Майже повністю збережене, його обриси демонструють майже безпрецедентний рівень деталізації для такої маленької комахи.
Нещодавно описаний вид був названий Eoplatypleura messelensis і належить до групи цикад Platypleurini. Науковці зазначають, що знахідка є неймовірною також через те, наскільки рідкісними є подібні приклади в рамках усієї палеонтотології.
За словами співавтора дослідження Соні Ведманн, за всю історію палеонтології вчені виявили лише близько 44 скам’янілостей цикад, датованих кайнозойською ерою, що почалася близько 66 мільйонів років тому. Порівняно з іншими видами, вченим вдалося виявити занадто мало викопних цикад.
У цьому сімействі група Platypleurini особливо вражає — вона широко поширена і містить багато різних видів з особливими характеристиками. Вперше ми описали викопне з цієї групи цикад.
Дослідники зазначають, що довжина тіла першого відомого зразка E. messelensis становить близько 2,5 сантиметрів, а розмах крил комахи сягав трохи більше ніж 5 сантиметрів. Голова цикади виразно компактна і містить невеликі складні очі, а також широкі передні крила з вигнутими передніми краями. Але найбільш дивовижною особливістю цикад вчені називають порівняно великі візерунчасті крила. Ці візерунки схожі на візерунки сучасних видів цикад групи Platypleurini, які мешкають у лісах і чагарниках.
Читайте також: У США знайшли скам’янілість гігантського морського хижака віком 70 млн років
За словами першого автора дослідження, палеонтолога Хуей Цзяна, 47 мільйонів років у цьому регіоні, ймовірно, зберігався субтропічний клімат, а забарвлення цикад, схоже, виконувало ту саму еволюційну функцію, що й у її нащадків, які мешкають у схожих сучасних умовах, а саме — маскування.
Хоча перша знайдена скам’янілість E. messelensis була самкою, її група Platypleurini також припускає, що її самці могли видавати гучні дзижчать шлюбні крики, схожі на крики сучасних цикад.
Залишити відповідь