Археологи, що працюють на території Іньсю (Yinxu) в місті Аньян, провінція Хенань, повідомили про сенсаційне відкриття: вони виявили комплекси жертвоприношень, які можуть свідчити про існування найдавнішого «менеджерованого зоопарку» у Китаї.
Йдеться про 19 ритуальних ям, датованих часами Шанської династії (близько 1600–1046 рр. до н.е.), де знайдено рештки різноманітних диких тварин та птахів, повідомляє ancient-origins.net.
Особливу увагу дослідників привернули 29 бронзових дзвонів, які, ймовірно, були прикріплені до шиї деяких тварин. Це свідчить, що їх не просто ловили під час полювання, а утримували живими, доглядали та готували до ритуальних церемоній.
Символ влади та контроль над природою
За словами науковців з Китайської академії суспільних наук, знахідка демонструє системний підхід до утримання диких тварин. Це могло бути своєрідним символом влади шанських правителів, які прагнули показати контроль над природою та віддаленими територіями.
У ямах знайдено рештки хижаків (тигрів, леопардів, вовків), травоїдних (оленів, кабанів, сероу), а також птахів — журавлів, лебедів, гусей, соколів та орлів. Така різноманітність свідчить про складну систему транспортування та утримання тварин у спеціальних парках чи загонах.

Наукове значення відкриття
Окрім історичного аспекту, знахідка має й екологічне значення. Вивчення видів, що потрапили до жертвоприношень, допоможе реконструювати кліматичні та природні умови регіону у пізній період Шанської династії.
Основні висновки археологів:
- Тварини утримувалися живими, про що свідчать бронзові дзвони.
- Жертвоприношення були системними та організованими.
- Різноманітність видів відображає багатство екосистеми того часу.
- Знахідка підкреслює владу та престиж шанських правителів.
- Дані можуть допомогти у відновленні історичної картини клімату та біорізноманіття.
Читайте також: Вчені розкрили таємницю розташування стародавніх китайських гробниць
Іньсю відомий як остання столиця Шанської династії, де раніше були знайдені оракульні кістки та монументальні поховання. Нове відкриття додає ще один вимір до розуміння життя еліти того часу: вони не лише будували храми та гробниці, а й створювали живі комплекси з диких тварин, які ставали частиною ритуальної культури.






Залишити відповідь