У Гондурасі знайшли докази одомашнення авокадо 11 тисяч років тому

Стародавні фермери Центральної Америки вплинули на формування сучасного авокадо: дослідження з Ель-Гіганте в Гондурасі показують, як стародавні фермери обирали великі плоди й формували авокадо, стійке до змін клімату, пише Успіх in UA.

Залишки авокадо з укриття Ель-Гіганте в Гондурасі показують ранні кроки до одомашнення – «процесу цілеспрямованого відбору ознак для пристосування до потреб людини». Дослідження демонструють відбір більших плодів із товстішою шкіркою понад 11 000 років тому, повідомляє cikavosti.com.

“Наша робота з авокадо з Ель-Гіганте надає цінну інформацію про стійкість і адаптацію до кліматичних змін”, – сказала Хезер Б. Такара.

Сучасна індустрія авокадо залежить від монокультури сорту Хасс, що створює вразливість через генетичну одноманітність. 

“Значна частина генетичного різноманіття стародавніх авокадо все ще існує в диких популяціях Мексики та Центральної Америки, – зазначає Такара. – Вона підкреслює необхідність відновлення старих сортів через поєднання сучасних одомашнених і диких ліній”.

Археологічна знахідка Ель-Гіганте є унікальною через виняткове збереження органічних решток у тропіках. 

“Це справді неймовірна збереженість рослинних скам’янілостей, – сказала Такара. – Залишки дозволяють простежити еволюцію агротехнік до періоду ще до вирощування кукурудзи, квасолі та кабачків у регіоні”.

Дослідники застосували радіовуглецеве датування – «метод визначення віку органічних залишків за ізотопами вуглецю» – для встановлення чіткої хронології. 

“А 7500 років тому корінні фермери вже могли вирощувати поживні плоди”, – підкреслив Тхакар.

Ця робота підтверджує важливість традиційних методів лісового господарства у формуванні стійких агросистем. Ель-Гіганте претендує на статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – «глобального переліку культурних і природних цінностей виняткового значення». 

“Усі проведені нами дослідження використовуються для підтримки номінації Ель-Гіганте”, – сказала Такара.

Захист пам’ятки гарантує збереження безцінних даних про стародавні господарські стратегії. Археологічна робота Такара об’єднує гуманітарні та природничі науки, поєднуючи морфометрію – «аналіз форм і розмірів» – з ізотопними дослідженнями. Такі дослідження допомагають зрозуміти, як стародавні знання можуть підвищити стійкість сучасного сільського господарства.

Читайте також: У Львові зібрали рекордну колекцію тропічних і субтропічних фруктових рослин

“Ми маємо можливість дізнатися так багато про те, як люди в минулому справлялися зі змінами. Більшість продуктів, що споживаються сьогодні, є результатом одомашнення”, – наголошує Такара.

Вона закликає цінувати тривалий і складний процес, що дозволив людству пристосувати культури до локальних умов. Це розуміння стає ключем до вирішення сучасних викликів продовольчої безпеки.

Успіх in UA

Підписуйтесь на нас в Google Новини, Telegram, Facebook, а також Instagram.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *