Археологи виявили поселення віком близько 7000 років поблизу Кутної Гори на схід від Праги в Чехії, пише Успіх in UA.
Воно унікальне тим, що протягом наступних тисячоліть на його місці не було побудовано інших поселень, тож воно надзвичайно добре збереглося.
Життя перших людей доби неоліту не було простим і було тісно пов’язане з природою. Вони забезпечували їжу вирощуванням, розведенням худоби, а також збиранням або полюванням. Хоча робота в полях без плуга та з використанням лише дерев’яних знарядь здається майже немислимою з точки зору сьогодення, ці спільноти були успішними – протягом кількох століть вони поширилися більшою частиною Європи, витіснивши початкових мисливців і збирачів, повідомляє arkeonews.net.
Доісторичні люди оселилися в Добрені біля Кутної Гори на самому краю території з достатньо родючим ґрунтом і придатним кліматом для доісторичного землеробства.
«Це місце було виявлено цієї весни під час рятувальних розкопок. Зазвичай ми спостерігали за будівельними роботами в нашому районі і одного дня, в розпал будівництва, ми з подивом виявили залишки нетипового для цього регіону поселення. Коли ми побачили плани будинків, ми одразу зрозуміли, що маємо справу з неолітичним поселенням», — сказав Даніель Піларж з Інституту археології Академії наук Чеської Республіки, який досліджував згадане місце.
Невідоме досі поселення раннього кам’яного віку було побудоване понад 7000 років тому громадами найдавніших землеробів, які прибули на територію Чехії з Південно-Східної Європи. Археологи знайшли поверхові плани чотирьох довгих будинків – типових будівель свого часу. Хоча самі будинки до наших днів не збереглися, проте під час досліджень можна знайти ями за їхніми колонами.
«Колись будинки були від 4 до 6 метрів завширшки та від 10 до 40 метрів завдовжки. Самі будинки не збереглися, оскільки були побудовані з дерева. Найбільш щільно колони будуються в крайніх рядах, які утворювали стіни будинку. У них колони іноді стояли просто одна біля одної. Однак їхні внутрішні ряди мають більшу відстань між собою – зазвичай понад метр – тому можна було без проблем пересуватися між ними», – пояснює Даніель Піларж.
Крім будинків, дослідники виявили багато ям. Ці ями використовувалися для видобутку глини для будівництва будинків.
Читайте також: Науковці встановили справжню причину занепаду неоліту в Європі
Експерти знаходили в ямах переважно кераміку – її щодня використовували для приготування їжі, сервірування та навіть зберігання. Інколи в ями потрапляли й використані знаряддя праці – крем’яні леза, загострені сокири та кам’яні жорна.
«Це сміття дуже важливе для нас, оскільки воно дає уявлення про повсякденне життя людей епохи неоліту», — сказав Піларж.
У найближчі місяці та роки експерти працюватимуть над обробкою даних, які вони зібрали на місцях, наприклад, за допомогою радіовуглецевого та люмінесцентного датування, аналізу фітолітів, аналізу доісторичних дерев, а також генетичних досліджень рослин.
Залишити відповідь