Міський музей Брно (Чехія) представив рідкісний фрагмент бронзових обладунків, вік яких, як вважається, становить понад 3200 років, пише Успіх in UA.
Це час, який традиційно пов’язують з Троянською війною Гомера, повідомляє arkeonews.net.
Пошкоджений фрагмент нагрудного обладунку, частина закопаного скарбу, що містив наконечник списа, серп, бронзову шпильку та інші металеві артефакти, був виявлений у 2023 році в Південній Моравії. Знахідка стала можливою завдяки співпраці професійних археологів та аматорів-пошуківців, що підкреслює цінність участі громадськості у збереженні культурної спадщини.
За словами експертів, предмети були навмисно пошкоджені та складені разом, ймовірно, як частина ритуального підношення. Серед них, здавалося б, незначний складений бронзовий лист виявився найнезвичайнішим. Використовуючи передову технологію 3D-сканування, фахівці цифровим способом «розгорнули» лист, виявивши його оригінальну форму та декоративні деталі, що підтвердило, що він був частиною нагрудної пластини, яку носив воїн бронзової доби.
«За допомогою 3D-сканування нам вдалося цифровим способом «розгорнути» зігнутий лист та визначити його форму й оздоблення», – сказав Алеш Навратіл, археолог з Музею міста Брно.
Це лише другий відомий екземпляр бронзового нагрудника, знайденого на території Чехії. У документації та подальшому аналізі брали участь кафедра археології та музеології факультету мистецтв Університету Масарика. Обладункам приблизно 3200 років. Це та ж епоха, до якої експерти відносять битву за Трою, описану Гомером. У той час бронзові обладунки були призначені виключно для військової еліти. Їхнє виготовлення вимагало надзвичайної майстерності, що робило їх астрономічно цінними за стандартами того часу. Наприклад, в «Іліаді» Гомера сказано, що цар Діомед має обладунки, варті дев’яти биків.
Читайте також: У Туреччині знайшли нові докази того, що Троянська війна не була вигадкою
У той час Моравію населяли групи культури полів з урнами. Це не єдиний народ, а широка культурна мережа, що об’єднувала звичаї поховання, гончарства, поселень та зброї. Хоча ці ранні громади не мали жодного стосунку до слов’ян, які заселили цей регіон століттями пізніше, вони залишили після себе ландшафти, які згодом заселили їхні наступники.
«Це відкриття підкреслює важливість довгострокової співпраці між фахівцями та громадськістю. Завдяки таким партнерствам ми можемо виявити та захистити цінні артефакти, які пропонують глибше розуміння стародавніх цивілізацій та нашої спільної історії», – наголосив Збінєк Шольц, директор Міського музею Брно.
Залишити відповідь