Болгарські археологи виявили у фортеці Кокаланський Урвіч, що неподалік Софії, трикутну кам’яну вежу — рідкісну архітектурну форму римського військового дизайну, пише Успіх in UA.
Датована кінцем II століття нашої ери, ця споруда проливає нове світло на військове планування римської епохи та раннє стратегічне значення Софійського регіону, повідомляє arkeonews.net.
Відкриття, яке називають однією з найунікальніших знахідок останніх десятиліть, було зроблене доктором Філіпом Петруновим та Віоліною Кір’яковою під час заключного етапу розкопок, що фінансувалися програмою «Культура» муніципалітету Софії.
Вежу було знайдено на глибині 1,7 метра під землею, вбудованою в масивний кам’яний фундамент, що мав чітку трикутну форму — рідкісний дизайн у римській військовій архітектурі. Така конфігурація одразу привернула увагу експертів з Національного історичного музею, оскільки вона свідчить про стратегічно сплановану оборонну споруду, яка передує багатьом відомим укріпленням у регіоні.
Ще більш надзвичайним це відкриття робить його історичний зв’язок із розвитком стародавньої Сердіки, римської попередниці сучасної Софії. Вчені вважають, що вежа була побудована в той самий період, що й міський підйом Сердіки, що пов’язує ці два місця в ширшому наративі про римську експансію та стратегічну оборону на Балканах.
Найдавніші монети, знайдені на цьому місці, що датуються правлінням римського імператора Каракалли (211–217 рр. н. е.), ще раз підтверджують походження вежі у II столітті. За даними групи розкопок, це найдавніша споруда, коли-небудь знайдена на місці Урвіча, що свідчить про те, що фортеця мала стратегічну роль набагато раніше, ніж вважалося.
Історичне значення вежі не обмежується лише римлянами. Археологи також виявили ознаки тривалого заселення та реконструкції протягом століть, що вказує на її багатоперіодальне значення. Свідчення пізніших структурних підсилень та укріплень, включаючи візантійську кам’яну кладку, свідчать про те, що вежа залишалася ключовим військовим форпостом аж до середньовічної епохи.
Особливої уваги заслуговує візантійська монета із зображенням імператора Ісаака II Ангела (1185–1195 рр. н. е.). Цей артефакт є прямим свідченням реконструкції ХІІ століття, що говорить про реінтеграцію фортеці в оборонну мережу Другого Болгарського царства або пізньовізантинійських територій.
Така безперервність використання протягом понад тисячоліття демонструє не лише архітектурну довговічність місця, але й його незмінне геостратегічне значення на Балканах.
Поряд із розкопками, на ділянці Кокаланський Урвіч було встановлено нові інформаційні знаки, які допоможуть відвідувачам ознайомитися з найважливішими археологічними пам’ятками району. Ця ініціатива є частиною проекту Національного історичного музею, метою якого є соціальна інтеграція історичних місць у суспільне життя та підвищення обізнаності про культурну спадщину Болгарії.
Читайте також: У Польщі знайшли оборонну вежу епохи Середньовіччя
Трикутний дизайн нещодавно виявленої вежі викликає порівняння з Сердикійським трикутником у центрі Софії, де римські руїни лежать під урядовими будівлями сучасної столиці. У той час як Сердикійський трикутник відображає міське громадянське планування, вежа Урвіча, схоже, є його військовим аналогом, підкріплюючи стратегічну мережу, яка підтримувала піднесення римської Сердики.
Поєднуючи ці два «трикутники», історики складають ширше бачення римської інфраструктури, оборони та управління в стародавній Фракії.
Залишити відповідь