Археологи виявили у грузинських поселеннях Гадачрілі Гора та Шулаверіс Гора залишки пшениці, які датуються приблизно 5800–6000 роками до н.е.
Це відкриття підтверджує, що Південний Кавказ був одним із ключових центрів одомашнення хлібної пшениці (Triticum aestivum), яка сьогодні є основною зерновою культурою у світі, повідомляє archaeology.org.
Наукове підтвердження
Дослідники змогли ідентифікувати вид пшениці завдяки аналізу рахісу — частини стебла, що утримує зерна. Саме ця деталь дозволила відрізнити хлібну пшеницю від інших видів. Радіовуглецеве датування показало, що знайдені рештки належать до періоду раннього неоліту.
«Це відкриття змінює наше розуміння історії землеробства та показує, що Кавказ був не лише транзитним регіоном, а й самостійним центром інновацій», — зазначають археологи.
Значення для світової історії
Хлібна пшениця виникла внаслідок гібридизації між одомашненими видами та диким козячим злаком. Саме на Кавказі цей процес набув вирішального значення. Відтак регіон став одним із джерел поширення зернових культур у Європу та Азію.
Чому це важливо?
- Глобальний вплив: Хлібна пшениця сьогодні є основою харчування мільярдів людей.
- Альтернативний центр: Поряд із родючим півмісяцем, Кавказ підтверджує багатофокусність розвитку землеробства.
- Культурний контекст: Знахідки свідчать, що вже у неоліті мешканці регіону активно використовували зернові у харчуванні.
Відкриття у світовому контексті
Подібні археологічні знахідки у різних регіонах світу доводять, що землеробство виникало незалежно у кількох центрах. Китай, Близький Схід та Кавказ — це вузли, які сформували основу сучасної аграрної цивілізації.
Читайте також: Вчені відтворили зовнішність “Чіатурської людини”, яка жила 5500 років тому у Грузії
Перспективи досліджень
Науковці планують продовжити генетичний аналіз знайдених решток, щоб точніше визначити шляхи формування сучасних сортів пшениці. Це допоможе зрозуміти, як саме відбувалася еволюція культурних рослин і які фактори впливали на їхнє поширення.
Залишити відповідь