Понад 70 років Бермудський трикутник, також відомий як «Море гуду» або «Лігво загублених», розбурхував уяву людей, пише Успіх in UA.
Це загадкова територія в Атлантичному океані, де, за чутками, безслідно зникали кораблі та літаки. Популярні теорії варіювалися від викрадень інопланетянами до підводних енергетичних променів з загубленої Атлантиди. Але австралійський вчений Карл Крушельницький стверджує, що ніякої таємниці ніколи й не було, повідомляє tsn.ua.
На думку вченого, висока кількість зникнень пояснюється цілком прозаїчними факторами: людськими помилками, поганою погодою та надзвичайно інтенсивним рухом. Бермудський трикутник охоплює величезну площу — понад 700 000 квадратних кілометрів, — і розташований неподалік від США, що робить його одним із найжвавіших морських та повітряних коридорів у світі.
Крушельницький стверджує, що якщо порівняти кількість зникнень з великим потоком кораблів і літаків, що проходять через цю зону, виявиться, що кількість катастроф у відсотковому співвідношенні така ж, як і в будь-якій іншій частині світу. Цю інформацію, за словами вченого, підтверджують страхова компанія «Ллойдс» у Лондоні та Берегова охорона США.
«Кількість зникнень у Бермудському трикутнику така ж, як і в будь-якій точці світу, у відсотковому співвідношенні», — наголошує Крушельницький.
Найбільший внесок у появу легенд про Бермудський трикутник зробило зникнення так званого «рейсу 19» — п’яти торпедоносців ВМС США, які 5 грудня 1945 року вилетіли на тренувальну місію і безслідно зникли.
Карл Крушельницький розвінчує ці факти. По-перше, погода в той день була далеко не ідеальною, як стверджував автор теорій про таємницю Бермудського трикутника Вінсент Гаддіс, а хвилі сягали 15 метрів. По-друге, командиром «рейсу 19» був лейтенант Чарльз Тейлор, який мав погану репутацію: він часто губився та двічі розбивав літак.
Читайте також: Науковець нарешті розкрив таємницю Бермудського трикутника
Крушельницький додає, що радіопереговори, що передували зникненню, свідчать про дезорієнтацію команди.
«Якщо ви почитаєте радіопереговори, деякі молодші пілоти кажуть: ‘Чому б нам не полетіти на захід? ‘, а пілот каже: ‘Чому б нам не полетіти на схід? ‘», — розповів вчений.
Ця помилка орієнтації у просторі змусила їх летіти далі вглиб Атлантики. А рятувальний літак, за словами Крушельницького, зовсім не зник безслідно, як стверджували містифікатори. Були свідки вибуху, а також знайшли нафтові плями та уламки. Згодом з’ясувалося, що літак цієї моделі мав прізвисько «літальний бензобак» через технічні недоліки паливної системи.
Залишити відповідь