Науковці розповіли, які існували форми укладання шлюбу у Стародавньому Римі, пише Успіх in UA.
За словами фахівців, давні римляни вступали в шлюб у доволі ранньому віці. Особливо ця тенденція стосувалася дівчат. Останніх видавали заміж орієнтовно у 12 років. Що стосується хлопців, то вони вступали у шлюб приблизно у 14 років. Проте найчастіше траплялися шлюби між жінками і чоловіками з великою різницею у віці. Зокрема, часто 20-річних дівчат видавали заміж за 30-річних чоловіків, повідомляє unian.ua.
Якщо домовленість про церемонію вже існувала, її фактично не можна було скасувати. Приводом для її розірвання могли послугувати лише надзвичайні обставини або ж скарга.
Що стосується безпосередньо моделей укладання шлюбу, то їх існувало дві. Перша була притамання для представників нижчого класу суспільства. Вона називалася “коемпціо”, тобто “купівля”.
Друга форма – “конфарреація”. Вона була характерна для аристократичного суспільства. Проведення церемонії в цьому разі займалися жрець Юпітера та верховний понтифік. Під час укладання шлюбу відбувався обмін коржами із полби. До слова, ця форма не передбачала подальшого розірвання шлюбних стосунків.
У разі “купівлі” мідні монети приносила саме майбутня дружина. Їх було три. Дві приносили в жертву домашнім ларам. Третя ж належала нареченому. Таке придане символізувало приведення богинею Юноною нареченою у нову родину.
Варто звернути увагу і на церемоніальний образ майбутньої дружини. Вона мала одягати червону фату. Гребнем у вигляді списа дівчині ділили волосся на чотири частини.
У процесі церемонії наречена та наречений бралися за руки, щоб в подальшому принести жертву Юпітеру. Після цього весела процесія вела жінку до нового дому. Наречену переносили через поріг. При цьому двері будинку змащували олією.
Читайте також: Вчені вивчили стародавній лист, в якому йдеться про шлюб Шекспіра
Святкування супроводжувалося криками та непристойними піснями.
З плином часу у Стародавньому Римі з’явилася і третя форма укладання шлюбу. Її назвали “узус”. За новими правилами чоловік та жінка мали прожити разом один рік. Протягом цього року наречена не мала права проводити поза домом нареченого більше трьох днів. Якщо правила не порушувалися, жінка та чоловік автоматично вважалися подружжям.
Залишити відповідь