Ще у XVII столітті Галілео Галілей за допомогою телескопа помітив рух темних плям на поверхні Сонця. Саме ці спостереження дозволили йому зробити висновок, що наше світило обертається навколо власної осі. Пізніше, у XIX столітті, англійський астроном Річард Каррінгтон уточнив ці дані, визначивши період обертання приблизно у 27,3 доби.
Втім, сучасні дослідження показали, що Сонце не має єдиного темпу ротації. Його швидкість залежить від широти та глибини, адже Сонце складається з плазми, а не з твердих порід, як Земля, вовідомляє www.livescience.com.
Диференційне обертання: чому Сонце не єдине ціле
Науковці встановили, що екватор Сонця обертається швидше — приблизно за 24,5 доби, тоді як полярні області потребують понад 34 доби. У глибинних шарах ситуація ще цікавіша: радіативна зона, яка лежить між конвективною оболонкою та ядром, обертається майже як тверде тіло — за 26,6 доби.
Основні факти про ротацію Сонця:
- Екватор — один оберт за 24,5 доби.
- Середні широти — близько 25,4 доби.
- Полюси — понад 34 доби.
- Радіативна зона — стабільні 26,6 доби.
- Ядро — швидкість обертання досі невідома.
Методи сучасних досліджень
З 1970-х років астрономи використовують нові інструменти для вимірювання сонячної ротації. Серед них — геліосейсмологія, що аналізує поширення звукових хвиль усередині Сонця, та методи спостереження за доплерівськими зсувами світла. Саме завдяки цим технологіям вдалося підтвердити диференційність сонячного обертання.
«Цікаво, що не існує єдиного показника, який описує ротацію Сонця. Кожна його частина має власний темп», — зазначає астрофізик Дж. Тодд Хуксема зі Стенфордського університету.
Читайте також: Вчені спростували одне з тверджень Коперника про Сонце
Попри значний прогрес, швидкість обертання сонячного ядра залишається невідомою. Це питання є одним із ключових викликів для сучасної астрофізики, адже від нього залежить розуміння внутрішньої динаміки нашої зірки та процесів, що впливають на космічну погоду.
Залишити відповідь