Науковці припускають, що перші представники гомінінів мали шерстяний покрив і світлу шкіру, пише Успіх in UA.
Хутро дозволяло їм захищатися не лише від холоду, але й від ультрафіолетового випромінювання, при цьому отримуючи його достатньо для вироблення вітаміну D. Пізніше гомініни втратили хутро, натомість розвинувши темнішу шкіру для захисту від ультрафіолету в Африці. Коли ж предки сучасних людей покинули Африку та рушили до Європи, то зіткнулися зі зміною умов: вже не потрібно було захищатися від палючого сонця, а взимку його навіть не вистачало, повідомляє nauka.ua.
Для того, щоб отримувати вдосталь вітаміну D, ці люди мали мати світлішу шкіру, а тому втратили частину пігменту меланіну, який захищав їх від ультрафіолету. Особливо помітними ці зміни кольору шкіри були б на півночі Європи, але нещодавні дослідження виявили ДНК британця, який жив 10 тисяч років тому та мав темний колір шкіри. Щоб з’ясувати, коли ж європейці отримали світлий колір шкіри, науковці з Феррарського університету в Італії провели дослідження геномів давніх європейців.
Дослідники аналізували близько 350 геномів давніх європейців, які вже були розшифровані й опубліковані раніше. У ДНК всіх людей, які жили в Європі протягом давньої кам’яної доби, тобто 45-13 тисяч років тому, знайшли відповідальні за темний колір шкіри гени. Лише один представник, який жив близько 38-36 років тому, мав колір шкіри, проміжний між темним і світлим.
В людей з середньокам’яної доби, які жили в Європі 14-4 тисячі років тому, почали з’являтися характерні риси, такі як світла шкіра, волосся та очі. ДНК таких людей знаходили на півночі Європи, у Франції та Сербії, але більшість населення того часу, схоже, все ж мала темні шкіру та волосся. У новокам’яну добу, тобто 10-4 тисячі років тому, більшість вивчених людей (63 особи) все ще мали темний колір шкіри, але з’являлося більше людей із проміжним (25 осіб) і світлим кольором шкіри (5 осіб). Людей із ДНК, що вказував на проміжний і світлий колір шкіри, знаходили в Україні, Латвії, Сполученому Королівстві, Данії та навіть Греції.
Протягом мідної доби, 6000-3500 років тому, у Європі зберігалося переважання людей з темним кольором шкіри, але вже під час бронзової та залізної доби кількість людей зі світлим кольором шкіри почала зростати. Причиною цього могло бути те, що тогочасні суспільства почали переходити від мисливства та збиральництва до скотарства та землеробства. Через це їхній раціон значно змінився і вони вже не отримували достатньо вітаміну D з їжі. Через це особи зі світлішою шкірою отримували перевагу, адже були здоровішими, і мали більше нащадків, тож світла шкіра як ознака закріпилася в європейській популяції.
Читайте також: Вчені розповіли, в якому куточку нашої планети продовжується еволюція людей
Оскільки поява світлої шкіри у європейців збіглася в часі з появою розвинених скотарсько-землеробських культур, то на еволюцію зовнішності людей впливали не лише фактори довкілля, але й змінами в способі життя та раціоні. Таким чином, люди ніби самі повпливали на власну еволюцію.
Утім автори дослідження зазначають, що передбачення кольору шкіри за порівнянням геному з ДНК сучасних людей має свої недоліки, адже неможливо точно сказати, чи справді той чи інший ген спричиняв темний або світлий колір шкіри. Вони сподіваються уточнити отримані результати, збільшивши кількість досліджених геномів як давніх, так і сучасних людей.
Залишити відповідь