Стародавні греки винайшли першу у світі телеграфну систему — за 1600 років до появи азбуки Морзе, пише Успіх in UA.
Це допомогло їх оперативно проводити переговори під час воєн з римлянами. Виявляється, що гідравлічний телераграф створив у четвертому столітті до нашої ери Тацит, елліністичний письменник про військове мистецтво, повідомляє meta.ua.
Чоловік застосував набір заздалегідь визначених повідомлень, прикріплених до вертикального стрижня, що плавав у ємності з водою. Двійник системи розташовувався у другому місці, а його контролер міг імітувати повідомлення, надіслані першим, за допомогою сигналу, що посилається на ліхтарик. Цю систему використовували лише в екстренних випадках, наприклад, у разі війни. Вона мала і певні недоліки.
24 травня 1844 року Семюел Морс надіслав перше у світі телеграфне повідомлення, вистукуючи біблійну фразу: “Що створив Бог?”. Всі почали вважати це початком інформаційної ери, однак, вчені з’ясували, що телеграфи використовували задовго до цього. Морс створив типовий дротовий і електричний телеграфи у XIX столітті. Але семафорний телеграф вже використовував сигналізацію на великі відстані в межах прямої видимості для швидкого зв’язку, зазвичай за допомогою ліхтариків. За допомогою заздалегідь визначеного набору сигналів деталі про певні бойові умови можна було передавати набагато швидше, ніж поки солдат доскакає з цієї звісткою. Однак система не була точною. Це дуже турбувало Енея Тацита, який вирішив оновити винахід. Тацит використав дві однакові ємності, наповнені водою та містивши плаваючий вертикальний стрижень. На стрижні були викарбувані заздалегідь визначені повідомлення, пов’язані з тактикою бою, такі як “кіннота прибула в країну”, “важка піхота”, “легкоозброєна піхота”, “піхота та кавалері”, “кораблі” тощо. Тоді він просвердлив отвори в обох посудинах абсолютно однакового розміру, щоб забезпечити витік. Наповнив посудини, закривши їх, щоб вода протікала через два отвори. Пропорційне витікання води призводить до опускання обох корків і стрижні зникають у посудинах. Потім два сигнальники координували дії за допомогою ліхтариків. Піднімаючи їх, вони одночасно випускали воду, і щойно повідомлення досягало краю посудини, ліхтарик знову піднімався, і потік води зупинявся.
Читайте також: Українські полярники допомагають прогнозувати магнітні бурі
Цей винахід використовували карфагеняни під час Першої Пунічної війни (264–261 рр. до н. е.) як засіб зв’язку між Сицилією та Карфагеном. Хоча це дало Карфагену безперечну перевагу в комунікації, воно не могло повністю подолати переважну морську могутність Риму. Гідравлічний телеграф зазнавав невдач через негоду, обмеження відстані прямої видимості та заздалегідь визначеної бібліотеки повідомлень.
Залишити відповідь