Нові дослідження свідчать, що стародавні гірничодобувні роботи не були значним джерелом шкоди для довкілля, пише Успіх in UA.
Дослідження команди з Тель-Авівського університету показало, що видобуток міді на Копальнях царя Соломона мав мінімальний вплив на навколишнє середовище.
Дебати про екологічні наслідки доіндустріальної металургії тривають з 1990-х років. Думки вчених розділилися: одні припускають, що металообробка бронзового та залізного віку призвела до появи забруднювачів, які можна виявити в усьому світі, а інші стверджують, що ці галузі були локалізованими та екологічно безпечними, повідомляє focus.ua.
Професор Ерез Бен-Йосеф та його колеги проаналізували місця видобутку міді в ізраїльській долині Тімна, які датуються X століттям до нашої ери. Ці шахти часто асоціюються з царем Соломоном, видатною біблійною постаттю.
Провівши геохімічні дослідження на двох основних об’єктах — одному з часів Соломона, а іншому — старшому приблизно на 1 500 років — дослідники виявили, що забруднення обмежилося територіями, що оточують стародавні плавильні печі.
Бен-Йосеф пояснив:
“Ми взяли сотні зразків ґрунту і створили карти концентрації важких металів з високою роздільною здатністю. Рівень забруднення був надзвичайно низьким, обмежувався безпосередньою близькістю до печей і не становив великої загрози для людей чи довкілля. Концентрація свинцю, наприклад, впала до рівня нижче 200 мільйонних часток в межах кількох метрів від печі. Для порівняння, Агентство з охорони навколишнього середовища США вважає безпечними для працівників ділянки з рівнем свинцю до 1200 мільйонних часток”.
Таке локалізоване забруднення контрастує з сучасним промисловим забрудненням, де забруднювачі часто поширюються на величезні території. Дослідження показало, що метали ефективно “затримуються” у шлаках та інших промислових відходах, запобігаючи вимиванню в навколишній ґрунт або рослинність.
Додаткові докази, отримані в результаті суміжних досліджень в йорданському регіоні Ваді-Файнан, підтверджують ці висновки: аналіз 36 скелетів залізного віку виявив лише мінімальні ознаки впливу забруднювачів. Посушливий клімат Тімна і Ваді-Файнана та відсутність сучасної гірничодобувної діяльності зберегли ці місця недоторканими, що дозволяє дослідникам вивчати стародавні практики з мінімальним втручанням.
Читайте також: У Туреччині знайшли 1500-річний амулет із зображенням пророка Соломона
Критики попередніх досліджень вказують на тенденцію до перебільшення впливу ранньої металургійної діяльності на довкілля. Доктор Омрі Ягель, співавтор нинішнього дослідження, зауважив:
“У 1990-х роках було зроблено спробу представити давнє виробництво міді як першу форму промислового забруднення. Хоча такі наративи привертають увагу та фінансування, вони часто спотворюють історичні реалії. Наприклад, твердження про те, що мідні забруднювачі з Тімна досягли льодовиків Гренландії, залишаються необґрунтованими”.
Хоча стародавні галузі промисловості, безсумнівно, залишили локальні сліди, прирівнювання їх до сучасних ризиків забруднення викривляє історію. Розуміння цих відмінностей має важливе значення для подолання сучасних екологічних криз.
Залишити відповідь