Вчені висунули гіпотезу, що мегаструктури інопланетного походження, зокрема сфери Дайсона, можуть знищуватися самостійно ще до того, як людство встигає їх зафіксувати, пише Успіх in UA.
Це може частково пояснювати, чому досі не вдалося виявити жодних ознак існування високорозвинених позаземних цивілізацій.
Деякі теорії також припускають, що інші фактори можуть знищувати або стримувати розвиток цивілізацій, які потенційно здатні створювати подібні споруди. Наприклад, самовідтворювані зонди, призначені для знищення інших цивілізацій, або внутрішні катастрофи — технологічні, екологічні чи соціальні, повідомляє newsyou.info.
Ці обставини могли б пояснити, чому людство не виявило слідів мегаструктур — навіть якщо вони існували, їхня «життєва тривалість» могла бути надто короткою для спостереження з Землі. Можливо, такі конструкції виникають і зникають у межах кількох десятиліть чи століть, залишаючи мінімальні або взагалі невловні сліди.
Загалом це підсилює припущення, що цивілізації, які досягають високого рівня розвитку, можуть бути надзвичайно вразливими до внутрішніх або зовнішніх загроз. І якщо мегаструктури дійсно існують у космосі, то шанс їх побачити — це, ймовірно, питання не лише технічних можливостей, а й везіння, розтягнуте в часі.
Вчені висунули гіпотезу, що мегаструктури інопланетного походження, зокрема сфери Дайсона, можуть знищуватися самостійно ще до того, як людство встигає їх зафіксувати. Це може частково пояснювати, чому досі не вдалося виявити жодних ознак існування високорозвинених позаземних цивілізацій.
Деякі теорії також припускають, що інші фактори можуть знищувати або стримувати розвиток цивілізацій, які потенційно здатні створювати подібні споруди. Наприклад, самовідтворювані зонди, призначені для знищення інших цивілізацій, або внутрішні катастрофи — технологічні, екологічні чи соціальні.
Читайте також: Вчені встановили позаземне походження металевої сфери, знайденої в Колумбії
Ці обставини могли б пояснити, чому людство не виявило слідів мегаструктур — навіть якщо вони існували, їхня «життєва тривалість» могла бути надто короткою для спостереження з Землі. Можливо, такі конструкції виникають і зникають у межах кількох десятиліть чи століть, залишаючи мінімальні або взагалі невловні сліди.
Загалом це підсилює припущення, що цивілізації, які досягають високого рівня розвитку, можуть бути надзвичайно вразливими до внутрішніх або зовнішніх загроз. І якщо мегаструктури дійсно існують у космосі, то шанс їх побачити — це, ймовірно, питання не лише технічних можливостей, а й везіння, розтягнуте в часі.
Залишити відповідь