Розташована у високогір’ях Гобі багатовікова стіна привернула увагу дослідників, які прагнуть зрозуміти її справжню роль в історії, пише Успіх in UA.
Її вважали звичайною фортифікаційною спорудою, проте тепер вона переосмислюється як стратегічний інструмент управління, повідомляє focus.ua.
Експерти вважають, що її звели між XI і XIII століттями н. е. для підтримки імперського контролю над великою і малонаселеною прикордонною територією.
Археологи з Єврейського університету в Єрусалимі, Національного університету Монголії та Єльського університету виявили, що Гобійська стіна не була самостійним військовим оборонним спорудженням.
Їхні дослідження, що включали супутникові знімки, польові роботи та цільові розкопки, показали, що стіна інтегрована в глобальнішу інфраструктуру. Ця мережа включала траншеї, форти, сторожові вежі та гарнізони, призначені для регулювання руху, захисту ресурсів та забезпечення політичних кордонів.
“Це була не проста межа, — сказали члени команди. — Це була зона взаємодії та влади”.
Стіна пролягала по ретельно спланованому маршруту через монгольську провінцію Омноговів, обрану через доступ до води та деревини, що було життєво важливо для утримання військ у пустелі.
Побудована з утрамбованої землі, каменю та дерева, вона демонструвала значну адаптивність до екологічних викликів.
Дослідники пояснили, що вона функціонувала не стільки як оборонна лінія, скільки як адміністративний коридор, що дозволяв контролювати торгівлю, міграцію та потік ресурсів.
Західна Ся, якою правили тангути, використовувала цю систему для встановлення контролю над прикордонними регіонами, що були важливими для їхніх політичних та економічних амбіцій.
Під час розкопок на гарнізонних ділянках G05 і G10 було виявлено монети, кераміку та рештки тварин, що датуються II століттям до н. е. — XIX століттям н. е.
Хоча пік використання припадав на епоху Західної Ся, матеріальні свідчення вказують на те, що ця територія залишалася стратегічно важливою впродовж декількох династій.
Читайте також: Вчені знайшли докази існування легендарного хробака-монстра з пустелі Гобі
Цей тривалий часовий проміжок ставить під сумнів традиційні уявлення про середньовічні стіни, підтверджуючи думку, що такі споруди були адаптивними системами, що реагували на мінливі політичні умови.
Ці висновки змінюють наукові погляди на середньовічну інфраструктуру, особливо в контексті Внутрішньої Азії.
Залишити відповідь