Вчені визначили, скільки чисел потрібно для опису реальності

У 1992 році на терасі кафетерію CERN неподалік Женеви троє відомих фізиків розпочали суперечку, яка триває й досі. Габріеле Венезіано, Лев Окун та Майкл Дафф сперечалися про те, скільки фундаментальних чисел потрібно, аби повністю описати реальність.

Здавалося б, проста дискусія перетворилася на багаторічний інтелектуальний батл, що зачіпає саму сутність фізики та нашого розуміння Всесвіту, повідомляє newscientist.com.

Три погляди на фундаментальні константи

• Габріеле Венезіано: вважав, що якщо теорія струн правильна, то достатньо лише двох констант.
• Лев Окун: наполягав, що мінімум три — швидкість світла $c$, постійна Планка $\mathrm{\hslash }$ та гравітаційна константа $G$.
• Майкл Дафф: переконував, що відповідь — нуль. На його думку, усі константи є лише людськими домовленостями, а сама природа не потребує жодних чисел.

Чому це важливо

Ця суперечка виходить далеко за межі академічної дискусії. Вона стосується того, чи є фізичні константи справжньою частиною реальності, чи лише інструментом для вимірювань. Якщо виявиться, що Всесвіт можна описати меншою кількістю чисел, це може відкрити шлях до нової, більш елегантної теорії фізики.

Сучасні інтерпретації

Згодом до дискусії долучилися інші науковці. Деякі з них запропонували несподівану ідею: можливо, достатньо лише одного числа — часу. Адже всі вимірювання можна виразити в секундах. Інші ж вважають, що Всесвіт може бути єдиним квантовим об’єктом, де константи виникають як похідні, а не як фундаментальні величини.

Що це означає для науки

• Філософський вимір – чи описує фізика реальність, чи лише створює моделі для її розуміння.
• Практичний аспект – константи лежать в основі всіх формул, від квантової механіки до космології.
• Майбутні дослідження – пошук мінімальної кількості чисел може стати ключем до єдиної теорії всього.

Читайте також: Вчені з’ясували, як зробити гру у шахи справедливішою

Суперечка, що почалася під час обіду в CERN, стала символом того, як навіть найпростіші питання можуть вести до найглибших роздумів про природу реальності. Чи потрібні нам три числа, два, одне чи жодного — відповідь досі невідома. Але саме ця невизначеність і рухає науку вперед.