Дикий кабан здається звичайною лісовою твариною, проте ця тварина зберігає чимало загадок і відіграє значну роль у природі та науці, пише Успіх in UA.
Саме кабани — предки сучасних домашніх свиней — мають надзвичайно цікаву фізіологію, поведінку та вплив на екосистеми, повідомляє kurazh.org.
Кабани й домашні свині мають близько 98% спільної ДНК з людиною. Така схожість пояснює їхню цінність для біомедичних досліджень: багато органів свині за розміром і функціями нагадують людські, що стало основою для розвитку ксенотрансплантації — пересадки органів від тварин людині. Сучасні дослідження спрямовані на генетичну модифікацію свиней з метою мінімізації ризику відторгнення органів та запобігання передачі вірусів.
Дикі кабани володіють одним із найгостріших нюхів серед тварин, що дозволяє їм знаходити їжу на значній відстані, навіть під землею. Генетичні дослідження виявили понад 1 300 нюхових рецепторів у геномі свині. Відомі випадки, коли кабани знаходили трюфелі на глибині до метра, а запахи відчувають на відстані до 16 км. Саме тому цих тварин навіть використовують для пошуку наркотиків у різних країнах.
Щодо харчових вподобань, кабани — справжні гурмани. Вони розрізняють різні смаки й надають перевагу солодким і білковим продуктам. Їхній нюх допомагає знаходити делікатеси, зокрема трюфелі, хоча через схильність з’їдати знайдене їх не завжди використовують для цього завдання.
Кабани створюють складні мережі стежок і повертаються до улюблених місць до повного виснаження ресурсів. Така стратегія допомагає зберігати енергію та мінімізувати ризики. Люди використовували цю особливість ще з давнини, розміщуючи пастки на звичних маршрутах диких кабанів.
Кабани оптимізують пересування, розносять насіння, а їхнє риття ґрунту сприяє аерації та поширенню грибів, що збагачує біорізноманіття. Домашній ареал кабанів може варіюватися від кількох до десятків квадратних кілометрів залежно від ресурсів.
Кабани відомі високим інтелектом, чудовою пам’яттю та здатністю вирішувати складні завдання. Дослідження засвідчують, що вони можуть орієнтуватися у лабіринтах та демонструють когнітивні здібності, подібні до собак і навіть деяких приматів. Свині, наприклад, часто вирішують завдання самотужки, тоді як собаки шукають допомоги у людей. За рівнем розвитку вони наближаються до трирічної дитини.
Кабани мають складну систему комунікації, що включає чотири основні типи вокалізацій. Науковці спостерігали навіть прояви просоціальної поведінки: у 2021 році зафіксували випадок, коли доросла самка врятувала молодих родичів із пастки, маніпулюючи механізмом дверей.
Науковці говорять: “У 2021 році науковці зафіксували унікальний випадок рятувальної поведінки: доросла самка дикого кабана звільнила двох молодих кабанів з пастки, маніпулюючи дерев’яними колодами механізму дверей. Операція була швидкою та точно спрямованою, що свідчить про глибокі просоціальні здібності та виняткові навички розв’язання проблем”.
Дикі кабани уникають пасток, запам’ятовують небезпечні місця й навчаються на досвіді. Вони можуть затаюватися або використовувати середовище для власної вигоди.
Валяння у багнюці — не просто розвага, а спосіб регулювати температуру, захиститися від паразитів і загоювати рани. Кабани всеїдні: їдять рослини, гриби, плоди, комах, гризунів, яйця, змій і навіть падаль. Вони пристосовують раціон до сезону, споживаючи 3–5% маси тіла щодня. Завдяки цьому кабани поширені на значних територіях Євразії, Північної Африки, а також у Північній і Південній Америці та Австралії як інвазивний вид.
Завдяки ранньому статевому дозріванню та високій плодючості, популяції диких кабанів здатні швидко зростати, подвоюючись кожні чотири місяці. В Австралії та США ці тварини завдають серйозних економічних збитків сільському господарству та знижують різноманіття хребетних у лісах.
Читайте також: В Ірані знайшли черепи диких кабанів, яких використовувати в ритуалах в епоху неоліту
Самки живуть групами разом із молодняком, очолюваними досвідченою свиноматкою. Дорослі самці воліють одиночний спосіб життя та приєднуються до груп лише у сезон розмноження. У цей час між самцями виникають запеклі сутички, а домінантні особини мають характерні шрами та потовщення шкіри для захисту.
Кабани демонструють надзвичайну пристосованість і виживають у найрізноманітніших умовах, але їхня чисельність і діяльність можуть суттєво впливати на екосистеми та сільське господарство. Вивчення цих тварин дає змогу краще зрозуміти адаптаційні механізми та взаємодію видів у природі. Якщо б предки людей знали про кабанів усе, що відомо зараз, можливо, людство розвивалося б ще швидше!
Залишити відповідь